.jpg)
.jpg)
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net
Однією з найцінніших пам’яток історії на Збаражчині є замок князів Збаразьких. Будівництво замку розпочалося 1620 року, і до 1627 року роботи проводив Христофор Збаразький. А з 1627 року естафету перейняв його молодший брат Юрій. Замок будувався так, що відображав найновіші на той час досягнення фортифікаційного мистецтва.
Замок у Вишнівці існував вже у ХV столітті. Розміщений він був на правому березі річки. Але численні татарські напади спричинили неодноразову його руйнацію. Мабуть це спонукало власників Вишнівця перенести замок на вищий лівий берег р. Горині, де сам ландшафт допомагав краще організовувати оборону. Певний час обидва замки існували одночасно.
Замок у Скалаті також має велике історичне значення і відомий він з першої половини ХVІІ ст. Заклав його у 1630 р. головний ротмістр, галицький мечник Кшиштоф Віхровський. В другій половині ХVІІ ст. замок переходить у власність роду Фірлеїв як родовий маєток Вікторії Віхровської, яка вийшла заміж за каштеляна Сяноцького Яна Фірлея. Саме ця родина зробила багато для укріплення та реконструкції споруди.
Першим укріпленим замком була дерев’яна фортеця. Саме з нею пов’язані імена теребовлянського князя Василька, якого в 1097 р. підступно захопив і осліпив київський князь Святослав Ізяславович. В 1241 р. теребовлянський замок, як і десятки інших галицьких фортець, вщент зруйнували війська Батия. З 1349 р. місто і замок в складі польського королівства і фортеця, як його форпост починає перебудовуватися і впорядковуватися.
11 лютого 2010 року Кабінет міністрів України передав Чортківський замок з управління обласної адміністрації до Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Чортківський замок вже перебуває у складі НЗ “Замки Тернопілля”. Спершу планується провести консервацію пам’ятки, потім її реставрують. Розчистити та відновити замок у Чорткові планують для того, щоб зробити там музей.
У Підзамочку збереглися руїни замку, збудованого у 1600 році. Ця фортеця є взірцем новітніх віянь у будівництві фортифікаційних споруд, які були започатковані в Європі у ХV столітті. Він побудований у формі широкого чотирикутника (90х80 м), що звужується до півдня.
Історія замку у Золотому Потоці відноситься до початку ХVIІ ст. Відомо, що тоді, в 1601 р. польський король Зиґмунд ІІІ надає Магдебурзьке право місту і наказує воєводі Брацлавському Стефану Потоцькому укріпити його оборонними мурами, щоб захистити жителів і приїжджих (в основному купців) від можливих нападників.
Оборонний замок у с. Кривче збудовано в 1639 році. Вдало вибране місце робило його неприступним. Фортецю кілька разів займали татари і турки. Відомо, що у липні 1648 року козацькі війська вигнали польський гарнізон. У 1672 році турецький султан Магомет ІV, повертаючись з Бучача після підписання договору з Польщею, захопив укріплення і перебував тут певний час зі своїм військом.
Перша згадка про замок відноситься до XIV ст. саме тоді власники замку, магнати Бучацькі-Язловецькі почали будувати своє родове гніздо на місці укріпленого давньоруського городища. Власниками замку впродовж XV-початку XVI ст. були магнати Теодор і Міхал Бучацькі. З XVI ст. замок належить роду Сенявських. Потім його знову переймає Юрій Язловецький. Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський, який купив фортецю y 1643 р. і його син Станіслав зміцнили замок.
Правдоподібно, саме поселення виникло разом з будівництвом замкового комплексу, який виник на початку ХІІІ століття через необхідність оборони від нашестя монголо-татар. Ці дерев’яні споруди кілька разів були знищені татарами, але саме на їх місці литовські князі Корятовичі, які володіли Поділлям з 1331 р., змурували новий замок.
Микулинецький замок впродовж віків був центральною спорудою древнього міста Микулин. Першою спорудою на берегах Серету був дерев’яний замок, під стінами якого неодноразово відбувалися сутички з численними завойовниками. З кінця ХVІ століття підвищується роль поселення в обороні навколишніх теренів від постійних нападів кримських татар і будується новий замок.
