Замок у Скалаті також має велике історичне значення і відомий він з першої половини ХVІІ ст. Заклав його у 1630 р. головний ротмістр, галицький мечник Кшиштоф Віхровський. В другій половині ХVІІ ст. замок переходить у власність роду Фірлеїв як родовий маєток Вікторії Віхровської, яка вийшла заміж за Яна Фірлея, тоді каштеляна Сяноцького. Саме ця родина зробила багато для укріплення та реконструкції споруди. Замок в плані наближений до квадратного, має чотири бійниці по кутах, вони розташовані по сторонах світу.

П’ятикутні, подібні до бастіонів вежі стояли на схилах глибокого рову, який оточував весь замок. В вежах було чотири яруси бійниць. Найдовша північна стіна мала довжину 92 м., південна і західна – по72 м., східна – майже 63 метри. В період Визвольної війни 1648-1657 рр. замок зазнав руйнувань. В 1648 р. його обложили загони Максима Кривоноса і здобули фортецю. В 1651 р. замком вдруге оволоділи війська Богдана Хмельницького. Внаслідок цього замок було цілковито спустошено. Значного пошкодження зазнав замок також і під час турецько-татарських набігів останньої чверті 17 ст., особливо 1672 р.

Лише в кінці ХVІІІ ст. нова господарка замку, Марія Шиніонова з роду Водзіцьких, відбудовує замок. В цей час будується палацовий комплекс, який примикав безпосередньо до східної оборонної сторони, а також офіцини, які були зведені за межами західного оборонного муру. 

З ХVІІІ ст. і до кінця 30-х років ХХ ст. замок використовувався як родовий маєток родини Водзіцьких. Саме вони підтримували споруду в належному стані. За їхні кошти наприкінці ХІХ ст. архітектор Теодор Маріан Тальовський (вихованець та професор технічної академії у Львові) відреставрував в неоготичному стилі башти та костел замку.

В період Першої світової війни під час військових дій замок зазнав значних руйнувань. В 20-х роках ХХ ст. господарі замку проводили ремонтно-реставраційні роботи, які призвели до втрати первісного вигляду споруди. В цей час замок складався з чотирьох кутових оборонних веж, в’їздової брами в межах північного оборонного муру, житлового палацового корпусу біля східного оборонного муру і офіцин за межами західного оборонного муру. На внутрішньому подвір’ї замку існував парк.

В період Другої світової війни замок знов зазнав значних руйнувань.

В кінці 50-х років ХХ ст. в замку проводяться ремонтні роботи, під час яких було відреставровано кутові оборонні вежі. В наш час замок складається з чотирьох кутових веж, оборонних мурів, які збереглися лише до рівня внутрішнього подвір’я замку.

Згідно наказу генерального директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» від 6 березня 2019 р. «Про встановлення цін», зміниться вартість окремих послуг із 15 березня 2019 р., а саме:

Вхідна плата для дорослого населення – 30,00 грн.;

Вхідна плата для дітей та студентів – 15,00 грн.;

Для проведення екскурсій для індивідуальних відвідувачів до 10-ти осіб – 100,00 грн.;

Для проведення екскурсій для індивідуальних відвідувачів до 20-ти осіб – 150,00 грн.; 

Для проведення екскурсій для для туристичної групи більше 20-ти осіб – 200,00 грн.; 

Фотографування на території Замку та в експозиційних залах - 70 грн.

Фотографування весільної церемонії - 500 грн.