У статті йдеться про історію спорудження костелу св. Антонія в м. Збаражі. Розкрито сторінки із життя парафії, а також перебіг реставраційних та відновлювальних робіт.

Стаття присвячена відновленню головної зали Вишнівецького палацу – Дзеркальної. У матеріалі проаналізовано джерела, на які опирались архітектори, створюючи проект відтворення інтер'єрів, перелічено комплекс виконаних робіт, а також описано експозиційний потенціал пам’ятки

Стаття присвячена новій експозиції археології в замку XVII ст. у Скалаті, значну частину якої складають матеріали археологічних досліджень Скалатського замку 2011-13 рр. Висвітлено також питання популяризації замку і покращення обізнаності місцевого населення щодо найдавнішого минулого краю.

Плащаниця є одним із атрибутів сакральної традиції в християнській церкві, необхідним елементом богослужіння на період від Великої П'ятниці до Воскресіння Христового. Тематика українських християнських плащаниць доволі усталена. Декілька зразків цих пам'яток зберігається у фондах Національного заповідника "Замки Тернопілля". Про різновиди плащаниць, атрибутику зображень та фондову колекцію читайте у статті.

Стаття присвячена замку XVII ст. у селищі Золотий Потік – пам'ятці архітектури національного значення. Споруджений як улюблена резиденція Стефана Потоцького та його дружини Марії Потоцької-Могилянки замок за чотири століття змінив декілька власників і зазнав численних перебудов. У поданому матеріалі також висвітлено спроби збереження і пристосування пам'ятки відповідно до нових реалій.

Збережені залишки пам’ятки архітектури  державного значення - замку в селі Кривче Борщівського району є важливим об'єктом для дослідження оборонної архітектури XVII століття і розвитку туризму в цій місцевості. 

У багатій історико-архітектурній спадщині Тернопільщини визначне місце належить замку у Язловці. Він був форпостом на південно-західних кордонах Поділля. Історію становлення і розвитку фортеці висвітлено у статті ««Ключ Поділля» або таємниці Язловецького замку», яка опублікована у щоденній українській інформаційно-політичній газеті «Україна молода». Стаття відкриває цікаві факти про спорудження замку та підкреслює історичну значимість пам’ятки.

Замок у Підзамочку є фортифікаційною спорудою бастіонного типу і пам'яткою архітектури національного значення. Об'єкт поки що мало досліджений і становить великий інтерес для археологів, істориків і небайдужої громадськості. Стаття висвітлює внесок замку у оборонну спроможність Бучача та краю. Окреслено перспективи пристосування пам'ятки під спортивно-туристичний центр дельтапланеризму та екстремального туризму.

Давні культурні традиції Збаража знайшли своє відображення в численних сакральних пам'ятках. Строкатий етнічний склад місцевого населення зумовив різноманіття культових споруд. У статті висвітлено історію спорудження найдавніших храмів Збаража та околиць.

Поряд з унікальними архітектурними, оборонно-фортифікаційними та туристичними об’єктами, які увійшли до Національного заповідника «Замки Тернопілля», особливе місце займає Микулинецький замок. У статті йдеться про історію пам'ятки та перспективи її пристосування до сучасних вимог туристичного ринку. Відбудова цієї унікальної пам'ятки посприяє відродженню історико-архітектурної спадщини регіону і збільшенню чисельності вітчизняних і іноземних туристів.

Фондова колекція Національного заповідника «Замки Тернопілля» налічує понад 300 творів сакрального мистецтва. Особливою її складовою є іконо-картини, котрі представляють своєрідний вид українського сакрального малярства, що був поширений у Західній Україні в кінці XIX ст. і відійшов від традиційного іконопису. Стаття присвячена колекції іконо-картини Національного заповідника «Замки Тернопілля» та їх реставрації.

Стаття присвячена роботі Національного заповідника «Замки Тернопілля» по вивченню, дослідженню і популяризації одного із найдревніших поселень Тернопільщини – Літописного Збаража. У статті подається аналіз археологічних досліджень, архівних матеріалів, а також цікавих легенд пов'язаних з історією цього місця.

Плащаниці були необхідним атрибутом богослужби від періоду Великої П'ятниці до Вознесіння Христового. Тематика українських плащаниць того часу була доволі усталеною. За іконотрадицією їх можна поділити на дві групи. До однієї, яка домінує, відносяться плащаниці із зображенням Христового тіла та написом. Друга група пам'яток – менше поширена, мала зображення сцени Покладання Христа до гробу у різних варіантах.