В серпні 2012 року в Замковому палаці Збаража було відкрито виставку дерев’яної скульптури майстра народної творчості, члена Національної спілки художників України Івана Григоровича Мердака. Цього невисокого на зріст чоловічка з теплотою філософського погляду та неосяжним добром, відданого служінню мистецтву, знають далеко в світах. Чи не у кожному його творі вражає фантазія, багатство і розмаїття форм. У заслуженого майстра народної творчості України Івана Мердака немає слабших чи сильніших робіт кожна хвилює і зворушує своєю неповторною витонченістю, кожен витвір - перлина скульптури.

Відкриттям виставки картин завершився 11 липня 2012 року ІІ Всеукраїнський пленер художників України. У фойє другого поверху Замкового палацу на суд глядача були виставлені творчі роботи авторів. Тут і Збаразький замок і його в'їздова вежа, і Вишневецький палац у своїй величі і красі, і бойова башта Скалатського замку і козак Мамай із своєю люлькою та конем. Відомі художники залишили у Збаражі свої полотна, написані під враженням нашої історичної землі. Учасники дуже тепло відгукнулися про організацію заходу, висловилися про те, як їм тут легко творилося - навіть каміння, яке дихає тут історією, давало наснагу до роботи.

У виставковій залі Національного заповідника "Замки Тернопілля" експонується виставка автолітографій Заслуженого художника України Євгена Удіна. Постать Євгена Удіна привертає особливу увагу. Він був і залишається Великим Майстром. У його картинах світ постає у всій величі й багатогранній вимірності. Мандрувати світами Євгена Удіна - справжнього співця міст - це не тільки проходитися вулицями, милуватися вишуканими архітектурними ансамблями, це передусім насолоджуватися красою досконалих ліній, чудових стриманих тонів, класичних і гармонійних контурів, ретельно виписаних прикмет, де краса зведена у культ.

У підземеллях Збаразького замку експонується виставка знарядь тортур які застосовувалися інквізицією у середньовічній Європі

У 2012 році у Збаразькому замку відкрилася відреставрована велика зелена вітальня, яка демонструє облаштування магнатського помешкання станом на кінець 18-го початок 19 століття.

6 травня у замковому палаці міста Збаража відкрилася виставка ікон та ляльок-мотанок майстрів художнього іконопису та художнього моделювання Володимира Шерстія та Ірини Вербіцької.

Зал експонує дерев’яні скульптури митців школи А.Осінського та І.Пінзеля. Роботи ХVІІІ ст.

В залі експонуються твори сакрального мистецтва, датовані періодом ХVІІ – ХІХст.СТ., характерного для західного і східного обрядів. Створені невідомими авторами Західної України, стародруки, а також культові речі, які використовувалися в церковному вжитку.

Зал старовинних меблів представляє колекцію настінних годинників з круглими, які в середині і підвісними (у вигляді шишок) маятниками. Також експонується красива кушетка і п’ять м’ягких крісел з червоного дерева, що й і зараз вражають своєю красою і затишністю. Шафи з орнаментованими дверцятами (фігурні грона винограду, листя, хвилясті лінії і тощо), дзеркала у різьблених рамах.

У залі нумізматики вражають вітрини з колекціями монет різних країн (Німеччини, Угорщини, Польщі, Росії та України в різні періоди). Дуже цікава вітрина з настільними медалями: 900 років міста Буська, 40 років за визволення м.Збаража і т. д. Зацікавлює вітрина зі зразками іменних нагород та фотографіями їх власників.

Збараж знаходиться на межі Волині і Галичини, тож в залі вишивки ми можемо побачити вишивки двох регіонів. У волинській вишивці переважає рослинний орнамент (великі квіти з листям), різнобарв’я кольорів і техніка вишивання «гладь», «низинка», «стібок», «ланцюжок» і тд. У галицькій – переважає геометричний орнамент (ромби, квадрати, зубці, криві лінії), з технікою вишивки «хрестик», «виколювання», «вирізування». Цікава є антропоморфна вишивка (зображення людей), зооморфна (зображення тварин), орнітоморфна (птахів).Також можна побачити зразки церковної вишивки - хоругви, одежа священиків.

Наш народ впродовж багатьох віків виборював право на пізнання культурної спадщини наших предків. Розкопки, які велись на території Збаразького району дозволили накопичити солідну кількість матеріалу, який і став основною базою для створення експозиції «Археологія краю». Розкриття палеолітичних стоянок (с.Старий Збараж) дозволили показати знаряддя праці первісної людини.

Живими свідками багатовікових традицій, передавачами культурних надбань, як духовного заповіту минулого є життя і побут народу. Це можна побачити в наступному залі - етнографія краю - бамбетель, розмальовані скрині, колекція металевих прасок, музичні інструменти, зразки народного одягу, взуття цього періоду.

У музейному зібрані представлена унікальна колекція В. Лупійчука – дерев’яна скульптура козацької тематики. Мистецтво стало для автора не самоціллю, а засобом розмови з народом. Про що він говорив, розказує його мистецька творчість. В. Лупійчук говорить, що вона його підзаряджає енергією, котру він потім використовує для справи відродження українського козацтва. По його роботах ми можемо побачити історію українського народу в цей період.

Зал демонструє різноманітні види зброї та інші пристосування, що використовувались для захисту і нападу у збройних конфліктах в їх історичному розвитку – від викопних кам’яних і крем’яних сокир періоду палеоліту до залізної зброї початку ХХ ст.