У доповіді розглядається військові дії одного із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького. Полковник Кіндрат Бурляй (Бурлій, Бурлюй, (р.н. і смерті невід.) належить до тих козацьких ватажків, які стояли біля витоків повстання під проводом Б. Хмельницького і є щось несправедливе у тому, що його ім’я, по суті, забуте. Слід погодитися, що під час Визвольної війни слава К. Бурляя не досягла такої слави, як слава деяких інших полководців, сподвижників гетьмана, та все ж таки людина ця має право на своє - значно помітніше - місце в історії.

Одними із атрибутів які в першу чергу асоціюються з козацтвом є люльки для паління. У поданій статті розповідається про типи люльок, методи їх виготовлення та подано опис зразків люльок для паління з колекційного зібрання Національного заповідника «Замки Тернопілля». Починаючи з XVII століття у середовищі українських козаків і селян поширилося тютюнопаління, що супроводжувалося появою на наших землях невеликого глиняного виробу – люльки. Люльки увійшли у повсякденне життя козаків, що стали невід’ємним атрибутом і одним із символів козацької доби.

Каталог творів сакрального мистецтва із запасників Національного заповідника «Замки Тернопілля» «Збережені реліквії сакрального мистецтва Національного заповідника «Замки Тернопілля»», в якому представлені фотографії ікон, скульптур, інших речей церковного вжитку, а також фотографії залів «Сакральне мистецтво» та «Сакральна скульптура». Подано опис експонованих речей на українській та англійській мовах.

Дослідження замків, палаців та інших оборонних споруд, що входять до складу Національного заповідника Замки Тернопілля було б не повним без такого важливого напрямку – як археологія. Розкопки, поряд з історичними джерелами та літописами не тільки дозволяють значно розширити межі пізнання про історико-культурні памятки регіону промовистими свідченнями знайдених артефактів, а й доповнити фондові збірки археологічних колекцій.