У даній статті подано коротку біографію Яреми Вишневецького. Висвітлено події в національно-визвольній війні і його роль в битві під Збаражем.

Дано коротку характеристику мистецьких творів живописців та скульпторів України на козацьку тематику у фондових збірках Національного заповідника «Замки Тернопілля». A brief description of the artistic works of Ukrainian painters and sculptors on сossack themes in the collections of the National Reserve "Castles of Ternopilia".

В статті висвітлено історичні відомості галицького містечка Збараж під час легендарної облоги Збаража в липні 1649 року з польською шляхтою. Розглянуто історичні події Збаразької фортеці на заключному етапі національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького проти польського гніту. Чудове містечко Збараж Тернопільської області - одне з найзагадковіших та найпрекрасніших міст України. Воно було оспіване та описане в багатьох творах художньої літератури. Найяскравіше події облоги польського війська у Збаражі 1649 року описано в романі польського письменника Генріка Сенкевича «Вогнем та мечем».

Визначною пам'яткою історіописання ХІХ ст. стала "Історія Русів". На жаль, її авторство залишається нез'ясованим і до сьогодні. Більшість дослідників вважають, що твір був підготовлений наприкінці XVIII – початку XIX ст. Ймовірно також, що він пройшов кілька редакцій, останню – на початку ХІХ ст. "Історія Русів" значною мірою вплинула на подальший розвиток української історіографічного процесу, заклавши нову традицію – розглядати козацтво та його гетьманів як основну рушійну силу української історії, починаючи з XVI ст.

У статті розглядаються події на території Збаразьких земель, що передували Національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького; коротка історія краю, соціально-економічне та політичне становище населення Збаражчини як один з чинників революції.

Стаття спрямована на вивчення та дослідження мистецького доробку заслуженого майстра народної творчості України Володимира Лупійчука, який є невід’ємною складовою наукової, виставкової та експозиційної роботи Національного заповідника «Замки Тернопілля».

В статті висвітлено основні події Збаразько-Зборівської компанії 1649 р., проаналізовано її значення в ході Національно-визвольної війни. під проводом Б. Хмельницького проти польського гніту.

Статтю присвячено найгероїчнішій сторінці вітчизняній історії – добі української козаччини. У статті висвітлено маловідомі факти з життя українського полководця Івана Богуна. Що нам відомо про сподвижників Богдана Хмельницького? Про їхнє життя про людей котрі пов’язували долю з боротьбою славетного гетьмана ким вони були, як жили, що залишили по собі? Як не сумно це розуміти, але про Івана Богуна, Данила Нечая, Максима Кривоноса і багатьох інших відомо значно менше, ніж заслуговують ці люди за своє життя, що вони їх поклали на олтар служіння Батьківщині.

У статті розглядаються підходи до розуміння національно – патріотичного виховання сучасної молоді як системи заходів спрямованих на виховання молоді України як найважливішого напрямку цілісного процесу формування особистості. Розкрито мету, основні завдання та принципи його реалізації в сучасних умовах.

В контексті загальноприйнятого трактування історії України заголовок даної статті здається не просто суперечливим, а й таким, що у пересічного читача викличе як мінімум здивування. Адже, коли мова йде про визвольну боротьбу, то в уяві відразу постає образ князя Яреми Вишневецького – відомого «гнобителя козацтва та ката українського народу», що, зрозуміло, ніяк не вписується в рамки сприяння повсталому люду. Репутацію роду, щоправда в деякій мірі може врятувати легендарний князь Байда Вишневецький, але хронологічно епоха Дмитра Івановича виходить за межі досліджуваної нами теми, а тому ніяким чином даної статті не стосується. Ми звернемо увагу на період хронологічно обмежений останнім десятиліттям XVI та першою половиною XVII ст. Саме цей час увійшов в історію України, як період «козацьких повстань» проти польської шляхти, починаючи війнами Криштофа Косинського та закінчуючи Визвольною Війною українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Одночасно спробуємо прослідкувати і роль князів Вишневецьких в цих подіях в загальному контексті тих історичних процесів, що мали місце в зазначений час.

У статті розглядаються військові дії українського козацтва в контексті відносин між Річчю Посполитою та Московським князівством в першій половині XVII ст., коаліційні домовленості Богдана Хмельницького у війні із Річчю Посполитою, а також битва під Лоєвом, яка забезпечила можливість проведення облоги Збаража.

Зважаючи на зростаюче зацікавлення сучасного суспільства та наукового світу до проблем національного державотворення й розбудови громадянського суспільства, набувають актуальності питання дослідження діяльності видатних постатей, які брали активну участь у боротьбі за звільнення Української держави. Серед воєначальників Богдана Хмельницького у Визвольній війні українського народу проти польсько- шляхетського панування особливу увагу заслуговує корсунський полковник Нестор (Станіслав) Морозенко, улюбленець козацтва і черні, оспіваний у пісні-тузі «Ой Морозе, Морозенку...». Його ім'я овіяне легендами і переказами, звеличене в народних приказках і прислів'ях, відображене в багатьох творах художньої літератури.

В даній роботі автор розглядає особливості оборонних укріплень міста Збаража та монастирського комплексу отців бернардинів. Подано на розгляд картографічні матеріали та результати геофізичних обстежень. Піднімається проблема необхідності подальших планомірних обстежень цих фортифікаційних елементів.

Дана стаття присвячена історії однієї з найбільших битв в історії України XVII ст., яка багато в чому визначила успішний розвиток Національно-визвольної війни українського народу під владою Богдана Хмельницького проти гніту Речі Посполитої. Подано короткі відомості про уманського полковника Йосипа Глуха, його роль в облозі Збаража та інших битвах, які відбувалися на території України.

У доповіді розглядається військові дії одного із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького. Полковник Кіндрат Бурляй (Бурлій, Бурлюй, (р.н. і смерті невід.) належить до тих козацьких ватажків, які стояли біля витоків повстання під проводом Б. Хмельницького і є щось несправедливе у тому, що його ім’я, по суті, забуте. Слід погодитися, що під час Визвольної війни слава К. Бурляя не досягла такої слави, як слава деяких інших полководців, сподвижників гетьмана, та все ж таки людина ця має право на своє - значно помітніше - місце в історії.