Скульптури римських воїнів, ХІХ ст., церква с. Кобилля

Скульптури двох воїнів не є самостійними. Вони були пов’язані з малою архітектурою. Фігури були елементами одної композиції (можливо, Голгофа). В залежності від розміщення, кожна фігура несла своє змістове навантаження. Обличчя воїнів, стилізовані шоломи, та римський одяг свідчать, що основним іконографічним матеріалом при створенні скульптур були графічні роботи майстрів голандської школи, які були творчо осмислені народним майстром-різьбярем. В скульптурах передано емоційний стан воїнів: здивування, розгубленість. Характер поз воїнів треба розглядати в контексті цілої композиції та їх розташування в просторі.