Відвідувачам

Засідання Реставраційної ради Національного заповідника "Замки Тернопілля"

25 липня  у реставраційній майстерні  Національного заповідника «Замки Тернопілля» відбулося розширене засідання Реставраційної ради, на якому були присутні: голова ради – учений секретар Макарчук Надія Йосипівна, секретар ради – головний хранитель фондів Скоропляс Наталія Іванівна, художник-реставратор станкового олійного живопису вищої категорії Магінський Володимир Дмитрович, науковий працівник фондового відділу Майба Ірина Богданівна; начальник відділу обслуговування туристів та масово-освітньої роботи  Станкевич Ольга Ярославівна; хранитель фондової групи «Живопис» Львівського історичного музею, завідувач філії музею «Палаццо Бандінеллі», мистецтвознавець Богданов Сергій Васильович, художник-реставратор станкового олійного живопису вищої категорії, завідувач реставраційним відділом Львівського музею історії релігії Боньковська Марія Михайлівна,  художник-реставратор вищої  категорії, завідувач відділом темперного  малярства Національного музею ім. Митрополита Андрея Шептицького, Магінський Любомир Володимирович.

На засіданні обговорювалися питання етапів реставрації та цінності ікон  «Усікновеніє голови Іоана Хрестителя», «Мученіє Св. Варвари отцем»,  «Святий Станіслав», «Невідома Свята».

Магінський Володимир Дмитрович представив свої реставровані роботи (ікони у свій час були у церкві Воздвиження Чесного Хреста – с.Синява), виділив основні етапи своїх робіт. Основне завдання – здублювати полотно – на старе наклеїти нове.  Реставратор також перерахував основні етапи роботи, деякі з  них: укріплення шару, нанесення левкасу, захисного шару, тонування, перенесення на підрамник та інші.

Пані Марія Боньковська дала високу оцінку реставраційним роботам  Магінського В.Д., адже «він відродив народні шедеври – ікони сільських церков, іконографічні твори народних майстрів ХІХ ст., це історія цього періоду».

Мистецтвознавець Богданов С.В. і художник-реставратор Боньковська М.М. підкреслили основні етапи роботи пана Магінського В.Д. і оцінили  їх: «… зроблено на високому рівні, народний твір ожив,.. це є біблійна річ, яка відповідає тому часу, це добавка до ікони, виконана в народному дусі, ці ікони  - зразки школи народних майстрів і того жанру живопису, …можна експонувати на виставці ікон (радили біля ікони під час експонування повісити образок з зображенням Івана Хрестителя», щоб бачили, яким він був у реальному житті). Реставратори  розповіли про особливості дублювання ікон.

На раді   розглядалася ікона «Невідома Свята». Пані Марія Боньковська вважає, що це зображення Варвари, так як свята  тримає чашу..  і вказує , що це «цінна річ, специфічний орнамент.. «. Побутувала думка, що це Параскевія, але ця Свята зображається з хрестом і книжкою. Богданов  С.В. про ікону «Невідома Свята»: «Якщо розкриється фрагмент – це є європейський рівень… це втрачена пам’ятка, яка покрита яєчним білком, який зацементував фарбу, тому до реставрації треба підійти грамотно… потрібно витягнути те, що є авторське. «

Висновки:  ікони зберігають таємницю іконографічного живопису, трагічний випадок, руку майстра; вони допоможуть  розкрити особистість автора,  «через 50 років будуть як приклад роботи реставратора» (за словами Магінського Любомира – сина  головного реставратора даних ікон Магінського Володимира Дмитровича). Це наша історія, ми зобов’язані рятувати і зберігати втрачені шедеври народних художників-майстрів!

Поради львівських реставраторів: щоб привернути увагу людей і популяризувати народну ікону, можна створити експозицію однієї пам’ятки.

Share
Повернутися