НОВИЙ ЕКСПОНАТ У ЗБАРАЗЬКОМУ ЗАМКУ - ЛІЖКО "МІФ"

• Опублікував: Admin
• Переглядів: 408

21 липня 2018 року туристичні відвідувачі Збаразького замку зможуть оглянути у Жовтій вітальні ліжко, що оздоблене основними сюжетами давньої української міфології. Автором роботи є український скульптор та художник, засновник жанру рельєфної пластики на шкірі Ігор Копчик. Власне він виконав тисненням на шкірі всі сюжети, а молоді митці Олександр Мазур та Юрій Корпан, випускники Львівського державного коледжу декоративно-ужиткового мистецтва ім. І.Труша, виготовили дубове ліжко особливої конструкції і виконали різьбу. 

Ігор Копчик —народився у Львові 17 листопада 1945 року в родині шевця. У 1962 році закінчив середню школу у с. Жовтанці (Кам'янко-Бузький район, Львівська область), опісля навчався в училищі при Львівському м'ясокомбінаті. Здобув фах механіка холодильного обладнання. 

З 1964 по 1967 відслужив у радянській армії, а у 1975 з третьої спроби вступив у Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, де до 1981 навчався на кафедрі декоративної кераміки. 

І. Копчик винайшов власну техніку тиснення на шкірі, що поєднує одразу кілька ремесел: створення рельєфних композицій у м'якому матеріалі, ліплення з гіпсу та цементу, відливання з металу (ливарна техніка), тиснення на шкірі. Для кожної зі своїх робіт художник власноруч виготовляє оригінальне кліше з металу, яке і стає його інструментом. Тиснення відбувається у гідравлічному пресі при температурі 100 градусів з використанням спеціальної твердої ґуми, щоб усі закутки кліше були відтиснені рівномірно. Через складність процесу, Ігор Копчик створює не більше кількох робіт на рік. До творення рельєфних композицій на шкірі, І. Копчик працював над скульптурою малих форм. Його перша персональна виставка відбулася у 1986 у Музеї народної архітектури та побуту у м. Львові. 

Про свою роботу, а точніше ліжко, майстер зазначає, що йому давно хотілось зробити витвір мистецтва, який, ще й до того ж, приносив би користь людині. Він вирішив поєднати свої картини з деревом, а саме з меблями. Основою твору є давньоукраїнська міфологія. Ліжко прикрашають одинадцять композицій, кожна робота опрацьовується щонайменше десять місяців. Спочатку йде форма з дерева, а потім тиснення на органічній воловій шкірі та тонування фарбами. Тут є і Перун, який ллє воду з українських горщиків на рахманні ниви, є дев’ятиголовий Божич, за давніми віруваннями, молоде Сонце, який блискавками вбиває змія, є Стрибог – Бог неба, хмар, який поганяє хмари батогом, стоячи на розворі воза, як це на селі робили хлопчаки-бешкетники. Ще одна композиція говорить про те, що наші пращури були землеробами. Привертають увагу Сонце, як головне божество, і дороги до нього, помежовані снопами. Дорога для одних широка та щаслива, а для інших – вузька та важка. 

Вгорі, де балдахін, розташовано три композиції: перша зображає Перуна, який своїми вогненними стрілами розпанахує хмари, щоб зросити водою лани України; друга – Рода, який разом зі своїми синами створив воза, сини перетворилися у велику ведмедицю і Род з ярмом дивиться де ж його сини на цьому небі; третя – Івана Купала: пливуть вінки зі свічками, символізуючи певне дійство. 

Внизу, по периметру ліжка, розташовано дванадцять композицій із зображенням народних свят, звичаїв від Нового року до Нового року. Тут вертепи, свято Маланки та Івана Купала, гаївки, русалії, обжинки, ворожіння на Андрія та інше. Спинка ліжка зверху нагадує стріху української дерев’яної хати. Яку на своїх руках тримає богиня вологи, дощу й життя - Мокош. Боковинки зверху творять таку собі колиску. Підняті по їхніх краях форми мають і практичне призначення – завдяки їм не спадає подушка і ковдра.