Лемківський самородок.
В серпні 2012 року в Замковому палаці Збаража було відкрито виставку дерев’яної скульптури майстра народної творчості, члена Національної спілки художників України Івана Григоровича Мердака.
Цього невисокого на зріст чоловічка з теплотою філософського погляду та неосяжним добром, відданого служінню мистецтву, знають далеко в світах. Чи не у кожному його творі вражає фантазія, багатство і розмаїття форм. У заслуженого майстра народної творчості України Івана Мердака немає слабших чи сильніших робіт кожна хвилює і зворушує своєю неповторною витонченістю, кожен витвір - перлина скульптури.
«Бельгійці називали Івана Мердака автором живих скульптур, німці – гросмайстром, поляки визнавали, що таких різьбярів Польща не бачила, американці вважали його найбагатшою людиною у світі, а австралійці заздрили, що він жив не у них…» - так писав про митця тернопільський журналіст Михайло Маслій.
«Іван Мердак є правдивим лемківським самородком, і талант його - від Бога. Він має унікальне відчуття матеріалу - тонко відчуває природну енергетику дерева, з яким працює, і вміє розкрити для нас його великий зміст і душу», так сказав про митця голова Всеукраїнського товариства «Просвіти», поет і політик Павло Мовчан. 
А народився майбутній скульптор у селі Райське Ліського повіту у Польщі в родині сільського коваля 26 листопада 1933 року. З раннього дитинства любив малювати, майструвати і карбувати в дереві фігурки звірів і птахів. Любив мандрувати. З дідом пішки обійшли усі Карпати. Дивовижні краєвиди, стрімкі гірські потоки, ліси і скелі, скелі, скелі… Побачене надихнуло маленького Іванка на творчість.
Після підписання між Польщею та СРСР «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» родину Мердаків депортували у село Королівку на Тернопіллі. З нашим краєм митець на довгі роки поєднав власну долю. Спогади про Карпатський край та благодатна подільська земля пробудили в хлопцеві дивовижний талант перетворення дерева на чудовий мистецький витвір. Здавалося, що у руках майстра деревина співає. Під час навчання у Чернівецькому художньо-ремісничому училищі Іван Мердак виконав першу жанрову скульптуру «Брат за брата», яку експонували не тільки у столиці Буковини, а й у Москві та Монреалі.
З 1965 року жив у Тернополі, працював художником обласного виробничо-художнього комбінату. Спочатку творив у техніці тонованого гіпсу, а на початку 70-х повернувся до улюбленого дерева. Свого часу художник входив у десятку найкращих скульпторів Радянського Союзу і виставлявся у всесвітньо відомому московському музеї імені Конєнкова. Його мистецтвом захоплювалися в США, Канаді, Австралії, Польщі, Франції, а також Німеччині. До речі, біля німецького міста Гамбург існує цілий парк, прикрашений його скульптурами. Витвори Івана Мердака є не лише у вітчизняних музеях і приватних колекціях, а й за межами України. А в тернопільській майстерні неодноразово бували шанувальники творчості з-за кордону. Основу творчої скарбниці Івана Мердака становлять лики наших рідних, древніх пращурів, котрі генетично пронесли ідею світолюбної і світослівної української культури, історії та релігії. Нестор-літописець, Григорій Сковорода, Деофан Грек, княгиня Ольга, Володимир, Ярослав Мудрий, князь Василько, Святослав... 
Того, що творив Іван Мердак, не вчать у жодній мистецькій академії світу, це справжній лемківський талант-самородок, даний Богом. Помер в травні 2007 року на 74 році життя після невиліковної хвороби. Похований Іван Мердак на Херсонщині, де прожив останні роки. І лише цьогоріч майстер повернувся на рідне Надзбруччя. В урочищі Бичова відкрили садибу-музей таланта-самородка завдяки сприянню його синів – Ігоря та Сергія, а також тодішнього голови Тернопільської ОДА Михайла Цимбалюка. Мердак умів чути душу людини й деревини. Його скульптурні портрети й композиції — то екзотика і фантастика. Виставка експонуватиметься в Збаразькому замку ще кілька місяців і сотні шанувальників його творчості зможуть помилуватися прекрасними творами митця.
Головний зберігач фондів Скоропляс Н.І
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net