«ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ: ДО ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ, РЕСТАВРАЦІЇ, ПРИСТОСУВАННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ»
У Національному заповіднику «Замки Тернопілля» 2 квітня 2026 року в Білокамінній залі Збаразького замку відбулася наукова конференція на тему: «Замки Тернопільщини: до проблеми дослідження, реставрації, пристосування та збереження».
Захід був організований у партнерстві з Центральним державним історичним архівом м. Львова та Державним архівом Тернопільської області.
Учасники конференції – представники державних архівів, наукових установ, музейних закладів та заповідників – обговорили актуальні питання дослідження замкових комплексів, їхньої реставрації, адаптації до сучасного використання та збереження як важливої складової культурної спадщини.
Доповіді були присвячені як архітектурним особливостям замків і проблемам їх консервації, так і питанням джерельної бази досліджень, ролі архівних установ у збереженні історичної пам’яті, цифровізації культурної спадщини та взаємодії з громадами.
Із вступним словом до учасників конференції звернувся Павло Журба, заступник начальника Тернопільської ОВА. З вітальним словом виступив – Анатолій Маціпура, генеральний директор Національного заповідника «Замки Тернопілля»
Після виголошення вітальних та вступних промов відбулося урочисте підписання договорів про співпрацю з представниками державних архівних установ, а саме: Державного архіву Тернопільської області, Державного архіву Донецької області, Державного архіву Кіровоградської області, Державного архіву Чернівецької області та Державного архіву Рівненської області.
Зазначений етап заходу засвідчив наміри сторін щодо розвитку міжінституційної взаємодії, спрямованої на консолідацію зусиль у сфері збереження, дослідження та популяризації документальної й культурної спадщини.
Пленарне засідання розпочав, к. і. н., доцент, директор Державного архіву Тернопільської області – Федір Полянський, з темою доповіді «Джерельна база в історико-джерелознавчих реконструкціях: досвід ДАТО».
Директор Кременецько-Почаївського ДІАЗ Василь Ільчишин та учений секретар заповідника Василь Ковбаса представили доповідь про результати археологічних досліджень 2025 року. Автори проаналізували стратиграфічні дані та нові артефакти, що дозволило уточнити хронологію виникнення Кременецького замку, конкретизувати етапи його перебудови та простежити еволюцію оборонного комплексу в контексті регіональної історії.
Роботу пленарного засідання продовжили Лілія Маренець, директор Державного архіву Кіровоградської області, та Тетяна Гончарова, заступник директора, начальник відділу інформації, використання документів та міжнародної діяльності Державного архіву Кіровоградської області, з темою «Візуальна спадщина в цифровому форматі та роль Державного архіву Кіровоградської області у збереженні національної пам’яті». У виступі було висвітлено питання цифровізації візуальних архівних матеріалів як одного з ключових напрямів сучасної архівної практики. Окрему увагу приділено ролі архівних установ у забезпеченні доступу до документальної спадщини через електронні ресурси, а також значенню цифрових колекцій у формуванні історичної пам’яті суспільства.
Свою доповідь представила Ірина Шишолік, директор Державного архіву Донецької області. У виступі висвітлено роль територіальних громад у збереженні архівної спадщини Донеччини в умовах сучасних викликів, зокрема у 2022-2025 рр., та окреслено практичний досвід взаємодії громад і архівних установ у процесах збереження документальної спадщини.
З наступною онлайн-доповіддю виступила Катерина Бурдуваліс, директор Державного архіву Хмельницької області, доктор філософії в галузі знань «Освіта/педагогіка», з темою «Роль Державного архіву Хмельницької області у формуванні пам’яткоохоронних практик регіону». У виступі було розкрито значення архівних установ як ключових суб’єктів у формуванні та реалізації пам’яткоохоронної політики на регіональному рівні.
Доповідь представив Олег Дзецько, директор Державного архіву Рівненської області, на тему «Цифрова трансформація Державного архіву Рівненської області. Реалізовані грантові проєкти та нові цифрові ініціативи 2026 р.». У виступі було висвітлено основні напрями цифрової трансформації архівної установи, зокрема впровадження сучасних інформаційних технологій у процеси збереження, обліку та використання архівних документів. Окрему увагу приділено результатам реалізованих грантових проєктів, спрямованих на оцифрування фондів, а також перспективним цифровим ініціативам 2026 року, що передбачають подальший розвиток електронних сервісів та розширення доступу до архівної інформації.
Іванка Кушнір, начальник відділу використання інформації документів Державного архіву Чернівецької області у своєму виступі висвітлила розвиток пам’яткоохоронної справи на Буковині у ХІХ – на початку ХХ ст. на основі архівних джерел та вказала основні напрями діяльності з охорони історико-культурної спадщини в регіоні.
Наступним свою доповідь представив Дмитро Чучко (Державний архів Чернівецької області) представив дослідження трансформацій комеморативного простору Чернівців у першій половині ХХ ст. На основі архівних матеріалів та преси автор проаналізував монументальну політику міста, розкривши механізми переосмислення історичної пам’яті під впливом тогочасних суспільно-політичних змін.
У форматі онлайн-доповіді виступила доктор історичних наук Ірина Ціборовська-Римарович (НБУВ) із темою «Особистість кн. Михайла Серватія Вишневецького в світлі друкованих джерел XVIII ст.». Авторка проаналізувала тогочасні видання, що дозволяють реконструювати образ діяча та його роль у соціокультурному контексті епохи.
Завідувачка відділу ДІАЗ у м. Бережани Олена Лугова представила доповідь «Мистецьке піднебесся ХVІІ ст. у каплиці св. Трійці Бережанського замку». Дослідження присвячене унікальному художньому оздобленню пам’ятки, аналізу його стилістичних особливостей та символізму в контексті українського мистецтва XVII століття.
Роботу заходу продовжила Еліна Посільська, головний зберігач фондів Державного історико-культурного заповідника м. Дубна. У виступі розглянуто дзвони як об’єкти культурної спадщини та елементи музейної експозиції, окреслено їх історико-культурну цінність, особливості збереження й інтерпретації у виставковому просторі.
З онлайн-доповіддю на тему «Архітектурно-історичний аналіз та відтворення вхідної групи Малієвецького палацу» виступили Анастасія Донець, директор Малієвецького обласного історико-культурного музею, Віталій Галатир, кандидат історичних наук, доцент, науковий співробітник, та Дмитро Бабюк, доктор філософії з галузі історії та археології, науковий співробітник цієї ж установи. У виступі проаналізовано архітектурно-історичні особливості вхідної групи Малієвецького палацу та окреслено підходи до її наукового відтворення на основі джерельних матеріалів і дослідницьких напрацювань.
Краєзнавець, начальник відділу туризму та охорони культурної спадщини Управління економіки та залучення інвестицій Збаразької міської ради в Руслан Підставка, виголосив доповідь на тему «Замки і замочки Збаражчини за матеріалами архівів».
Заступниця генерального директора НЗ «Замки Тернопілля» Тетяна Думська представила доповідь «Стан пам’яток Теребовлянщини після Першої світової війни на основі архівних матеріалів». У виступі на основі маловідомих архівних джерел було проаналізовано рівень руйнувань та стан збереженості історичних об'єктів регіону в повоєнний період.
Роботу заходу продовжила Любов Шиян, науковий співробітник Вишнівецького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля». У виступі розглянуто значення живописного циклу «Димитріада» в контексті історії та художнього оформлення Вишневецького палацу, а також його роль у формуванні культурної репрезентації резиденції.
З онлайн-доповіддю виступила Людмила Метие, заступник директора з наукової роботи Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». У виступі висвітлено основні виклики, що постають перед установами культурної спадщини в умовах воєнного часу, а також окреслено практичні підходи до збереження та захисту пам’яток на прикладі діяльності заповідника.
У заключному слові директор Державного архіву Тернопільської області Федір Полянський підсумував результати роботи конференції.
Було відзначено актуальність комплексного підходу до дослідження, реставрації та збереження замкової спадщини Тернопільщини, а також наголошено на важливості використання архівних джерел у процесах наукової реконструкції та пам’яткоохоронної діяльності. Окремо підкреслено значення міжінституційної співпраці, цифровізації культурної спадщини та залучення громад до процесів її збереження.
Проведення конференції стало важливою платформою для обміну досвідом у сфері пристосування та використання руїн замкових комплексів, збереження історичної пам’яті середовища для наступних поколінь, а також організації пам’яткоохоронної та реставраційної діяльності із залученням архівних установ як ключових джерел документального забезпечення наукових досліджень і практичних рішень.
Підготувала:
молодший науковий співробітник
науково-дослідницького відділу
Національного заповідника «Замки Тернопілля» Тетяна ТРІКОН
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net