Відбулися наукові читання на тему: «Замки в Теребовлі та Микулинцях. Історія та перспективи пристосування»

Опублікував: Admin
Переглядів: 206

У Теребовлянському Музеї-майстерні 8 вересня відбулися наукові читання на тему: «Замки в Теребовлі та Микулинцях. Історія та перспективи пристосування». Наукові читання були організовані Національним заповідником «Замки Тернопілля». Основними питаннями, що розглядалися стали дослідження та популяризація пам’яток краю, а саме: Замки ХVІІ ст. в м. Теребовлі та смт. Микулинцях, як приклад оборонної архітектури України; Досвід та практика реставрації, консервації та музеєфікація замків України та Європи; Новітні технології у дослідженні замків Західного Поділля; Визначні постаті Теребовлянського краю; Візуалізація пам’яток культурної спадщини Тернопільщини в живописі та фото-світлинах; Теребовлянщина в дослідженнях істориків та краєзнавців.

На захід були запрошені: представники управління культури Тернопільської ОВА, територіальних громад, освітніх установ.

Участь у наукових читаннях взяли краєзнавці, музейні працівники, наукові співробітники Заповідника та представники влади.

На початку роботи наукових читань відбулося відкриття виставки світлин «Збережені реліквії» ДП ОСАУ «Подільська археологія».

Колекція світлин належить Дочірньому підприємству охоронної археологічної служби України «Подільська археологія». У колекції представлені фото збережених оборонно-фортифікаційних та сакральних пам’яток Тернопільщини.

На Тернопільщині збереглася велика кількість замків – пам’яток оборонної архітектури. Через війни, ставлення власників, відсутність загальнодержавної політики більшість замків на сьогодні не зберегли свою міць, красу і туристичну привабливість. В області є 34 замки, правда одиниці з них у доброму стані, а велика їх кількість перебуває в стані тривалої руїни. На балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля» знаходиться одинадцять замків та лише три з них відновлені, а саме замки в Збаражі та Скалаті Тернопільського району та палацово-парковий комплекс у Вишнівці Кременецького району.

З вітальним словом виступили: Думська Тетяна Олександрівна, заступниця директора з наукової та культурно-просвітницької роботи НЗ «Замки Тернопілля»; Кузів Михайло Романович, начальник відділу культури Теребовлянської міської ради; Ярошевський Ярослав Богданович, директор Теребовлянського Музею-майстерні. Модератор наукових читань – Ганусевич Наталія Зигмундівна, наукова співробітниця НЗ «Замки Тернопілля».

У вітальному слові Михайло Кузів наголосив про необхідність співпраці між Теребовлянською ТГ і НЗ «Замки Тернопілля», яка б створила більше можливостей для збереженні культурної спадщини. Слухаючи його, всі були зацікавлені різними підходами і його особистим баченням до збереження замку. Деталізуючи, можна сказати, що мова ішла саме про збереження призамкової території, яку використовували для проведення святкувань та фестивалів.

Цікавим і пізнавальним був виступ краєзнавця, історика-літератора з Тернопільщини Городиського Леоніда з доповіддю: «Відомі і невідомі люди Теребовлянщини», в якій згадував про забуті, але такі важливі фамілії і долі місцевих жителів, а саме родини Закревських, Малієвичів, Юрчаків, Шустакевичів та їх слід в історії Теребовлі.

Невелику дискусію викликала доповідь Дзісяка Ярослава, кандидата історичних наук, викладача Чортківського фахового коледжу економіки та підприємництва ЗУНУ «Теребовлянський князь Василько в контексті Любецького з’їзду 1097 року».

Директорка музею-садиби Йосифа Сліпого с. Заздрість Іванкович Данута виступила з доповіддю «Діяльність Музейно-меморіального комплексу “Рідна хата”», розповіла про величну постать Архієпископа, а також запросила відвідати музей, в якому і зараз відбувається багато різних заходів;

Гід-екскурсовод Теребовлянського Музею-майстерні Соха Лілія виступила з доповіддю «Музей мого міста – місце, де починається Теребовля», в якій розкрила історичний розвиток молодого закладу і особистий вплив кожного керівника на його наукову, виставкову та просвітницьку діяльність.

Молодий краєзнавець, керівник гуртків Микулинецького центру дітей та юнацтва Тернопільського р-ну Капуста Андрій Ізидорович виступив з доповіддю «Замок в Микулинцях: палац, декор та цегла». Він через різні безпосередньо знайдені ним артефакти показав нетрадиційний погляд на вивчення історії фортеці, дякуючи його роботі в історії замку додались нові деталі, які потребують подальшого вивчення і дослідження, або заперечення.

У своїй доповіді «Перспектива реставрації замку у Микулинцях» головний спеціаліст департаменту культури і туризму Тернопільської ОВА Пелехатий Ярослав розкриває обставини проживання у фортечних мурах жительки містечка Стефанії Балой. Доповідач зазначив, що родина оселилася в замку з дозволу останньої власниці Микулинців Юзефи Рей. Хоча цей факт для популяризації пам’ятки і непогана «цікавинка», але для майбутнього інвестора – проблема, тому потрібно знати, як правильно юридично її вирішити.

Про волонтерський рух – як складову громадянського виховання розповіла методист Микулинецького центру дітей та юнацтва Тернопільського р-ну Плекан Ірина. Учасники читань почули про туристичну, освітню і волонтерську діяльність центру, в яку реалії нашого часу вносять свої корективи.

Науковий співробітник науково-дослідницького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Ганусевич Наталія виступила з доповіддю «Перспективи пристосування замку ХVІІ ст. в Микулинцях». Під час презентації своєї доповіді висвітлила варіанти пристосування кожної з частин Микулинецької фортеці. Така деталізація дозволить залучити інвесторів.

Важливо почути враження представників громади, які були запрошені на захід, бо тільки в тісній співпраці можна знайти правильні шляхи вирішення багатьох проблем, які стоять на шляху відбудови і реставрації замку у Микулинцях.

Підвела підсумки роботи наукових читань Думська Тетяна. У своєму виступі вона висвітлила роботу Теребовлянського відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля», де на світлинах різних років можна було побачити якісні зміни у зовнішньому вигляді замку і призамкової території, яка була упорядкована і тепер є більш привабливою та підготовленою для подальшої реставрації і популяризації пам’ятки.

Наталія Ганусевич

науковий співробітник

Національного заповідника «Замки Тернопілля»