Наукові конференції

Відбулася всеукраїнська конференція «Замки Західного Поділля: дослідження, збереження та інтерпретація»

18 вересня 2025 р. у стінах Бучацької Ратуші зібралися науковці, музейники, краєзнавці, представники освітніх і туристичних установ, аби взяти участь у Всеукраїнській конференції «Замки Західного Поділля: дослідження, збереження та інтерпретація». Подія відбулася у змішаному форматі – частина учасників працювала офлайн, інші долучилися онлайн через платформу Google Meet. Загалом до обговорення долучилося 22 учасники.
Конференція мала на меті не лише представити результати досліджень, а й створити простір для живого діалогу. Тематичні напрями охоплювали історіографію та джерела до вивчення замкової архітектури, археологічні та мистецтвознавчі студії, проблеми збереження та реставрації пам’яток, а також питання інтеграції культурної спадщини у сучасне життя територіальних громад.
З вітальним словом до учасників звернувся міський голова Бучацької громади Віталій Фреяк, наголосивши на значенні співпраці науки та місцевої влади у сфері охорони пам’яток. Модерувала зустріч начальниця науково-дослідного відділу заповідника Ольга Поліщук, а підсумки підвела заступниця генерального директора з культурно-просвітницької та наукової роботи Тетяна Думська, яка підкреслила важливість пошуку балансу між збереженням автентичності та сучасними потребами суспільства.
Учасники презентували свої дослідження та практичні напрацювання, кожна доповідь відкривала новий аспект багатої історико-культурної спадщини Поділля.
  • Світлана Двуліт (Бучацький краєзнавчий музей) розповіла про бучацькі макати – вишукані зразки золототкацтва XVIII–XIX ст., що поєднували красу й майстерність місцевих ткачів.
  • Тетяна Енгельберг (фотографиня) поділилася власними проектами з фотофіксації архітектурних пам’яток, які прагне зберегти не лише у пам’яті туристів, а й у серцях мешканців.
  • Єгор Жученко («БіоДрай Україна») представив інноваційні методи боротьби з вологістю у старовинних будівлях, що дозволяють зберегти пам’ятки від руйнівних процесів.
  • Андрій Кузишин (ТНПУ ім. В. Гнатюка) наголосив на ролі спадщини у формуванні ідентичності громад, підкресливши, що пам’ятки стають живим ресурсом для культурного і туристичного розвитку.
  • Сергій Підмогильний («Тепле Поділля») презентував нові культурні маршрути, які поєднують традицію з сучасними підходами до популяризації регіону.
  • Вікторія Сагаш (Чортківський ТІЦ) окреслила проблеми адаптивного використання пам’яток Чорткова, наголосивши на необхідності реставраційних робіт та залучення грантових ресурсів.
Водночас науковці заповідника представили власні дослідження: Наталія Бугай висвітлила історіографічні аспекти оборонного комплексу Язловця; Наталія Ганусевич розповіла про оборонні монастирі Язловця і Збаража як духовні та культурні центри; Оксана Пришляк звернулася до історії роду Голєєвських і їхнього внеску у розвиток Поділля; Тетяна Думська презентувала проекти студентського конкурсу з пристосування Замку у Підзамочку, які вражали сміливістю та креативністю ідей; а у спільній доповіді Валентина Терещенка та Ольги Поліщук було проаналізовано джерела до вивчення історії Чортківського замку у XIX столітті.
Також подали доповіді до друку:
Андрусяк Уляна, кандидат архітектури, доцент Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доцент кафедри архітектури і дизайну – «Новітні тенденції функціонального пристосування історичних замкових комплексів»; Вербовецький Юрій, заслужений архітектор України,  віце-президент Національної Спілки Архітекторів України, доцент кафедри архітектури ЗУНУ, директор УНДПО «Центр регенерації історичних міст» – «Концепція реставрації замку XVII ст. в с. Золотий Потік Чортківського району Тернопільської області, матеріали досліджень»; Гринюка Богдан, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник КЗ ЛОР АІКЗ «Давній Пліснеськ» – «Розвиток пивоваріння на території села Коцюбинці Тернопільської області»; Данилейко Володимир, завідувач сектору археології науково-дослідницького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» – «Археологічні обстеження аркової галереї Чортківського замку в 2024 році»; Добрянський Володимир, археолог, спелеолог, дослідник старожитностей, фортифікацій та топонімії краю, Бачинський Андрій, науковий працівник Національного природного парку «Дністровський каньйон», Гривул Ліля, наукова працівниця НПП «Дністровський каньйон», Площанський Петро, науковий працівник НПП «Дністровський каньйон» – «Від чого походить назва урочища під монастирем поблизу села Касперовівці на Заліщанщині»; Добрянський Володимир, археолог, спелеолог, дослідник старожитностей, фортифікацій та топонімії краю – «Торське біля Заліщик: питання походження назви»; Серемуля Тетяна, науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» – «Скульптури ангелів Антонія Осинського»; Смоляк Юлія, молодший науковий співробітник скалатського відділу Національного заповідника "Замки Тернопілля"  – «Скалатський замок: історико-культурний та туристичний потенціал»; Трікон Тетяна, молодший науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» – «Збаразький замок: архітектурний проект та автори»; Шерегій Богдан, Ph.D. (архітектура/реставрація). БФ «Відродження. Замок Хуст», голова фонду  – «Імерсивні технології у контексті проблематики збереження культурної спадщини історичних фортифікацій».
Учасники конференції дійшли висновку, що замки та фортеці Західного Поділля – це не лише свідки минулого, а й потенціал для сучасного культурного розвитку. Вони можуть стати центрами громадських ініціатив, туристичних маршрутів та наукових досліджень.
Подія стала не лише майданчиком для презентації наукових здобутків, а й платформою для вироблення спільних підходів до збереження пам’яток. Як зазначила одна з учасниць: «Замки Поділля – це кам’яні книги нашої історії, і від нас залежить, чи збережемо ми їхні сторінки для прийдешніх поколінь».
В рамках проведення конференції відбулася презентація банерної виставки проєктів переможців Всеукраїнського закритого студентського конкурсу на кращу проєктну пропозицію (концепцію) щодо пристосування памʼятки культурної спадщини національного значення Замку 1600 р. с. Підзамочок, Чортківського району Тернопільської області.
За результатами представлених доповідей будуть видані Наукові записки Національного заповідника «Замки Тернопілля».
 
Наталія Ганусевич
наукова співробітниця
Share
Повернутися