Наукові конференції

Відбулася наукова конференція на тему: «Замки Тернопільщини: до проблеми реставрації, пристосування та збереження»

У відповідності до плану роботи Національного заповідника «Замки Тернопілля» на 2025 рік, 22 травня в Білокамінній залі Збаразького замку відбулася наукова конференція на тему: «Замки Тернопільщини: до проблеми реставрації, пристосування та збереження».
Захід був організований у партнерстві з громадською організацією «Українська академія архітектури» та Тернопільська ОВА. Учасники конференції – науковці, архітектори-реставратори, музейники, представники органів охорони культурної спадщини – обговорили актуальні виклики збереження історичних фортифікаційних споруд, сучасні методики реставрації та перспективи адаптації пам’яток до сучасних потреб без втрати їхньої автентичності.
В процесі підготовки до конференції було розроблено основні положення інформаційного листа та визначено вимоги до наукових статей. На низку наукових, навчальних, музейних та пам’яткоохоронних закладів були розіслані вказані інформаційні листи із запрошенням на конференцію. На основі одержаних заявок було розроблено Програму конференції, сформовано список учасників заходу.
Із вступним словом до учасників конференції звернувся Олег Слєпцов, доктор архітектури, професор Київського національного університету будівництва і архітектури, завідувач кафедри Основ архітектури та архітектурного проектування, народний архітектор України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, президент Української академії архітектури. З вітальним словом виступив – Заліщук Олег Юрійович, головний архітектор Національного заповідника «Замки Тернопілля»
Головуючою пленарного засідання була заступниця Генерального директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» з наукової та культурно-просвітницької роботи – Тетяна Думська.
Пленарне засідання розпочали Литвинчук Ілля Володимирович, асистент кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка», Гладиш Наталія Романівна, ТОВ «НВК Світязь», з доповіддю «Нотатки до архітектурно-містобудівної історії м. Мукачева Закарпатської області».
З наступною онлайн доповіддю виступила Палинчак-Кутузова Василина-Василівна, де ознайомила учасників конференції із замками Закарпаття, як музейними об’єктами.
Представник Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» – Валентин Пагор, науковий співробітник, у своєму виступі розкрив  інвентаризацію збереженого декоративного оздоблення пам’яток фортифікації НІАЗ «Кам’янець».
Роботу заходу продовжила Токарська Валентина Зіновіївна зі своєї онлайн доповіддю «Олеський замок в іконографічний ХVІІІ-ХІХ століть», де було розглянуто основні зображення замку, створені упродовж цього періоду — гравюри, малюнки, живописні полотна та інші графічні матеріали.
Наступного до слова запросили начальника відділу туризму та охорони культурної спадщини Збаразької міської ради Руслана Підставку. Краєзнавець розглянув виклики, з якими зіткнулися музейні установи, охоронні структури та місцева громада у сфері захисту архітектурних, історичних і мистецьких пам’яток під час Великої Війни.
До участі в конференції долучилася Андрусяк Уляна Богданівна з своєї доповіддю на тему: «Аналіз збереженості та пропозиції використання туристичного потенціалу історичного замкового комплексу с. Золотий Потік (Тернопільської області)».
Бендюк Микола Миколайович, фахівець «Центру вивчення спадщини князів Острозьких», доповів про збереження культурної спадщини в умовах війни та децентралізації в Україні.
Засновниця ініціативи «Спадщина.UA», генеральний директор ТОВ «Палац Розділ» Гаврилів Ганна Мирославівна доповіла про приватизацію та інвестицію в культурну спадщину України як шлях її порятунку.
Наступний доповідач – Дзісяк Ярослав Ігорович, викладач ВСП «Чортківський фаховий коледж економіки та підприємництва ЗУНУ». У своєму виступі розглянув філокартичний матеріал як важливе джерело популяризації культурної спадщини.
Зі спільною доповіддю «Пам'ятки культурної спадщини як локації проведення днів декомпресії для воїнів на реабілітації (досвід Малієвецького обласного історико-культурного музею)» звернулись до учасників конференції Донець Анастасія Леонідівна, директорка Малієвецького обласного історикокультурного музею та Радзивілл Олена Анатоліївна, заступниця директорки Малієвецького історико-культурного музею з наукової роботи. У доповіді вони розглянули  практичний досвід використання об'єктів культурної спадщини як ресурсних просторів для психоемоційного відновлення військовослужбовців. Акцент зроблено на значенні музейного середовища, природного ландшафту та архітектурного комплексу Малієвецького музею у проведенні днів декомпресії для бійців, які перебувають на реабілітації.
У межах конференції було представлено доповідь Салка Артема Віталійовича, наукового співробітника Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», на тему: «Замок Ракочі чи “Новий замок” під Меджибожем: свідчить Метрика Коронна».
Роботу Всеукраїнської наукової конференції продовжила старша наукова співробітниця, Кобаса Галина Романівна. У своєму виступі дослідниця розглянула особливості формування планувальної структури Теребовлянського замку у XVI столітті на основі історичних джерел, архітектурно-археологічних обстежень та аналізу збережених фрагментів фортифікацій.
Завершив роботу наукової конференції заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» – Западенко Ігор Валентинович. Доповідач висвітлив участь заповідника в міжнародному проєкті REHERIT 2.0, що передбачає розробку інноваційних рішень з адаптації історичних об’єктів до потреб сучасного відвідувача без шкоди для їхньої автентичності. Особливу увагу приділено концепції креативного простору в історичному середовищі, залученню громадськості та впровадженню цифрових технологій у процесі інтерпретації культурної спадщини.
Підсумки конференції провела вчений секретар Національного заповідника «Замки Тернопілля»  –  Мазуранчик Зоряна, акцентуючи увагу на потребі консервації, реставрації, археологічних дослідженнях та ревіталізації фортифікацій.
За результатами представлених доповідей та загальної дискусії учасники конференції висловили пропозицію надалі розвивати спільну наукову діяльність між закладами охорони культурної спадщини України. Основною метою такої співпраці має стати глибше та детальніше вивчення історії функціонування і архітектурних особливостей нерухомих пам’яток, а також сприяння розвитку методик консервації та реставрації архітектурних об’єктів.
Проведення конференції стало важливою платформою для обміну досвідом з питань пристосування та використання руїн замкових комплексів, збереження історичної пам’яті середовища для наступних поколінь, а також організації пам’яткоохоронної та реставраційної діяльності.
 
Підготувала:
молодший науковий співробітник
науково-дослідницького відділу
Національного заповідника «Замки Тернопілля»            
Тетяна ТРІКОН
 
 
Share
Повернутися