Відбулася наукова конференція на тему: «Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій»
Відповідно до плану роботи Національного заповідника «Замки Тернопілля», 13 вересня відбулася наукова конференція на тему: «Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій». Захід організовано у партнерстві з Національним університетом «Львівська політехніка», Інститутом архітектури та реставрації, Державною Академією прикладних наук в Холмі, Морегедським державним університетом (Польща), Товаристом прихильників фортець і палаців ГО «EFFORTS: UA» (США).
XIV Міжнародна наукова конференція відбувалася у змішаному форматі. Із вступним словом до учасників конференції звернувся архітектор, голова тернопільської ОВА – В`ячеслав Негода. З вітальним словом виступив Генеральний директор НЗ «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура.
До вітального слова були запрошені: Олег Слєпцов, доктор архітектури, професор Київського національного університету будівництва і архітектури, завідувач кафедри Основ архітектури та архітектурного проектування, народний архітектор України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, президент Української академії архітектури; Олександр Барановський, Національна спілка архітекторів України; Роман Полікровський, міський голова м. Збараж, а також співорганізатор наукового заходу професор, доктор архітектури, завідувач кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка» – Микола Бевз.
Головуючою пленарного засідання була заступниця Генерального директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» з наукової та культурно-просвітницької роботи – Тетяна Думська.
Пленарне засідання розпочав Микола Бевз, з доповіддю «Оборонна система середмістя Бучача: спроба теоретичної реконструкції на основі рельєфних зображень Й. Пінзеля», де особливу увагу приділив взаємозв'язку оборонних споруд з рельєфом місцевості та історичною топографією Бучача.
Продовжив роботу пленарного засідання кандидат архітектури з Львова Роман Могитич з доповіддю: «Особливості мурованих укріплень Руського королівства». Архітектор розглянув особливості мурованих укріплень Руського королівства в контексті їх розвитку у XIII-XIV століттях, також проаналізував архітектурні й конструктивні рішення, що використовувалися при будівництві фортифікаційних споруд, зокрема замків та міських стін, на прикладі міст Кременця, Львова та Луцьку. Особливу увагу приділив питанням оборонної стратегії та адаптації укріплень до місцевих природних умов.
Представники з Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавета Буйновська та Денис Позняков представили онлайн виступ з доповіддю: «Перспективи використання іконографічних джерел, як інструмент вивчення історичних пам’яток Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця»».
З наступною онлайн доповіддю виступив Голова правління EFFORTS: UA Ілля Литвинчук. Він ознайомив слухачів з застосуванням принципів системного підходу у інвентаризації історичних фортифікацій.
Вадим Хесін – академік Української Академії архітектури (УАА), член Президії УАА, дійсний член ICOMOS – Міжнародної Ради з питань пам’яток та визначних місць, член Українського Національного комітету ICOMOS, член Правління Національної Спілки архітекторів України (НСАУ), Голова Експертної ради ХО Архітектурної Палати НСАУ, член Асоціації експертів будівельної галузі доповів про історичну реконструкцію, музеєфікацію та пристосування пам’ятки архітектури кін. XIV-сер. XV ст. міських воріт «Одун Базар Капусу» у м. Євпаторія АР Крим.
Особливості збереження та використання оборонних башт Старого міста Кам`янця-Подільського розкрив у своїй темі Генеральний директор Національного історико-архітектурного заповідника «Кам`янець» – Василь Фенцур.
Головуючою першої сесії була начальниця науково-дослідницького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Ольга Поліщук і першого до слова запросили начальника відділу туризму та охорони культурної спадщини Збаразької міської ради Руслана Підставку. Краєзнавець констатував, що Старозбаразька фортеця, була нерегулярною в нарисі, та переважно мурованою, оточеною Окольним (нижнім) замком. Контури фортеці та наявність на заломах ескарпових стін веж і вежечок можна встановити лише після трасування залишків мурів, або методом геофізичного (георадарного) сканування периметру. Зовнішній вигляд фортеці може бути наближеним до інших відомих мисових мурованих фортець Поділля та порубіжжя Волині того часу.
Директор комунального підприємства «Простір Інноваційних Креацій «Палац»» Володимир Гайдар доповів учасникам конференції про способи збереження та ідентифікації історичних оборонних споруд та комплексів.
Зі спільною доповіддю «Реінтерпретація простору палацу Потоцьких в Івано-Франківську: світові тенденції і концептуальні ідеї» звернулись до учасників конференції Лариса Поліщук, кандидат архітектури, завідувач науково-дослідного відділу комунального підприємства «Простір Інноваційних Креацій «Палац»» та аспірантка кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка», науковий співробітник комунального підприємства «Простір Інноваційних Креацій «Палац»». В доповіді було проаналізовано концептуальні ідеї щодо адаптації архітектурної спадщини до нових соціокультурних потреб, зокрема інтеграція палацу в міське середовище як культурного і туристичного центру. Особливу увагу приділили прикладам успішної ревіталізації подібних об'єктів в Європі та світі, що може слугувати моделлю для відновлення палацу Потоцьких.
Головуючою другої сесії була доктор архітектури, професор кафедри архітектури та містобудування Зоряна Лукомська.
Роботу заходу продовжила студентка магістратури Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Діана Акпаршева, висвітливши проблему збереження фортифікаційних об’єктів на прикладі фортеці Окопи св. Трійці Тернопільської області XVII ст.
До участі конференції долучився Ігор Оконченко, старший викладач кафедри дизайну і технологій Київський національний університет культури і мистецтв із доповіддю: «Експонування історичної зброї в історичних інтер`єрах» в якій висвітлив принципи створення мілітарних композицій для оформлення інтер'єрів пам'яток оборонної архітектури і також звернув увагу на чинники, які впливають на якість сприйняття художнього образу мілітарних композицій.
Роботу конференції продовжив представник Національного заповідника «Давній Галич», а саме науковий співробітник відділу археології та відтворення історичних ландшафтів Ігор Креховецький, де висвітлив проблеми дослідження В`їзної вежі Галицького замку.
Завершив роботу наукової конференції Іван Касянчук, завідувач відділу історії Державного історико-культурного заповідника м. Дубна з темою доповіді «До питання визначення точного часу руйнацій форту-застави Дубно». На основі архівних матеріалів, археологічних знахідок та історичних джерел автор проаналізував ключові події, що призвели до поступового занепаду цієї оборонної споруди. Особливу увагу приділив військовим кампаніям та природним катаклізмам, які могли спричинити руйнування Тараканівського форту.
Підсумки конференції провели організатори наукового заходу – Микола Бевз та Тетяна Думська, акцентуючи увагу на потребі консервації, реставрації та ревіталізації історичних фортифікацій, а також археологічних дослідженнях, які повинні проводитися на пам’ятках культурної спадщини.
За результатами представлених доповідей та загальної дискусії учасниками конференції було запропоновано надалі розвивати спільну наукову діяльність між закладами охорони культурної спадщини України для глибшого і детальнішого вивчення історії функціонування та архітектурних особливостей нерухомих пам’яток; сприяння розвитку методиці консервації, реставрації об’єктів архітектури.
Дана конференція стала платформою для обміну досвідом з пристосування і використання руїн замкових комплексів, збереження історичної пам’яті середовища для наступних поколінь.
Підготувала:
молодший науковий співробітник
науково-дослідницького відділу
Національного заповідника «Замки Тернопілля» Тетяна ТРІКОН
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net