Наукові конференції

Відбулася наукова конференція на тему: "Археологічні дослідження Тернопільщини: здобутки та перспективи"

Дослідження минулого свого краю –  є прерогативою науковців істориків. Історичне минуле території Тернопільщини, у своїй площині, можуть привідкрити саме вони. Але минуле, яке можна дослідити за допомогою досліджень матеріальних решток, збережених культурних шарів, в більшій мірі можуть вивчити саме археологи. Тому, великою мірою, честь досліджень історичного минулого належить саме їм - людям, які у своїй професії є, в якійсь мірі, фанатами своєї справи.

Результати розкопок у співставленні з підйомними колекціями багатолітніх розвідкових робіт археологів значно збагатили наші знання про давнє минуле Тернопільщини.

Згідно плану наукової роботи Національного заповідника «Замки Тернопілля» на 2022 рік, 28 квітня було проведено наукову конференцію на тему: «Археологічні дослідження Тернопільщини: здобутки та перспективи».  З огляду на сьогоденні реалії можливостей наукових досліджень, в умовах війни, конференція проводилась у форматі «online».

В конференції взяли участь науковці державних та національних заповідників, вищих учбових закладів, працівники музеїв та інших державних установ. Серед них: Національні заповідники «Замки Тернопілля», «Гетьманська столиця» та «Переяслав»; Державні історико-культурні заповідники «Межибіж», «Давній Пліснеськ» та «Дубно», Державний історико-архітектурний заповідник м. Бережани, Тернопільський, Рівненський та Борщівський обласні краєзнавчі музеї, краєзнавчий музей смт. Заложці, Інститут археології НАН України, ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, Тернопільський обласний Центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, кафедра історії України, археології та допоміжних галузей історичних наук ТНПУ ім. В. Гнатюка, ВСП «Чортківський фаховий коледж економіки та підприємництва ЗУНУ».

В ході роботи конференції розглядались питання результатів нових археологічних досліджень Тернопільщини, а також їх перспективи, історія археологічних досліджень, визначні дослідники-археологи, їх роль у вивченні та збережені археологічної спадщини. Окремим питанням, на яке акцентовано увагу, були археологічні дослідження оборонно-фортифікаційних споруд. Також, в ході роботи конференції, розглянуті питання історичної реконструкції пам’яток археології, археологічні фондові колекції, новітні технології у археологічних дослідженнях і діджиталізація матеріалів археологічних досліджень в контексті експозиційної діяльності.

Із вступним словом до учасників конференції виступила учений секретар Національного заповідника «Замки Тернопілля» Надія Макарчук. З вітальним словом виступила науковий співробітник сектору археології науково-дослідницького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Галина Кобаса.

Представники Національного заповідника «Гетьманська столиця» (м. Батурин), науковий співробітник Андрій Батюк та к.і.н. Наталія Саєнко виступили із доповідями про гарматні ядра з фондової колекції НІКЗ «Гетьманська столиця» та археологічні дослідження резиденції гетьмана Івана Мазепи в Батурині.

Завідувач сектором археології Віктор Вєтров та провідний науковий співробітник Тетяна Вєтрова із Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» розповіли про сучасний стан польових археологічних досліджень в Меджибізькій фортеці.

Старший науковий співробітник Музею космосу Національного історико-культурного заповідника «Переяслав» Сергій Вовкодав у своїй доповіді поділився досвідом використання географічних інформаційних систем та даних дистанційного зондування для відтворення просторової позиції зруйнованих сегментів «змійових» валів Переяславщини.

Завідувач відділу археології та реставрації Рівненського обласного краєзнавчого музею Олексій Войтюк розповів про дослідження залишків укріплень на території Рівненщини протягом 2018-2021 років.

Від Національного заповідника «Замки Тернопілля» виступили завідувач сектором археології Володимир Данилейко та молодший науковий співробітник Наталія Ганусевич. Володимир Данилейко розповів учасникам конференції про результати археологічних досліджень на території Чортківського замку в 2021 році, а Наталія Ганусевич висвітлила у своїй доповіді історію та перспективи археологічних досліджень оборонного замку у Микулинцях.

Старший науковий співробітник історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» (м. Львів), кандидат історичних наук Богдан Гринюка, за матеріалами Михайла Филипчука, розповів про церкви та житлово-господарські будівлі на території Підгорецького монастиря ЧСВВ в XVII-XIX ст.

Представник Інституту археології НАН України к.і.н. Едуард Овчинников зацікавив учасників конференції неймовірною розводдю про поселення-гіганти трипільської культури.

Завідувач науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу ДІАЗ у м. Бережани Олена Лугова розповіла про археологічні дослідження Західної вежі Комплексу  замку Синявських.

Заввідділом історії Державного історико-культурного заповідника м. Дубна к.і.н. Юрій Пшеничний у своїй доповіді охарактеризував посуд з літерними графіті з Вознесенського жіночого монастиря поблизу Дубна.

Директор КЗ «Краєзнавчий музей в смт. Заложці», науковий співробітник ДП «НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України Василь Ільчишин розглянув археологію Залозеччини, історію досліджень та перспективи в контексті створення Залозецького краєзнавчого музею.

Директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький розповів про історію досліджень пам’яток Трипільської культури на Тернопільщині.

Член Національної спілки краєзнавців України Юрій Мазурик у своїй доповіді акцентував увагу присутніх на археологічних дослідженнях оборонно-фортифікаційних споруд на території села Чарторийськ на Волині.

Викладач ВСП «Чортківський фаховий коледж економіки та підприємництва ЗУНУ» к.і.н Ярослав Дзісяк розглянув питання видатних особистостей, а саме творчості Олега Ольжича.

В ході роботи конференції розглядались питання укріплень на Замковій горі Теребовлі, черняхівських пам’яток на Західному Поділлі та Волино-Подільському порубіжжі, нових археологічних досліджень 2021 року, фонду історика-археолога Олександра Ситника у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, та цілу низку інших тем, що стосувались археологічних досліджень Тернопільщини.

Загалом конференція проходила у надзвичайно цікавій і захоплюючій науковій дискусії її учасників.

Підводячи підсумок роботи конференції, її учасники прийшли до спільної думки про те, що лише спільними зусиллями влади, науковців і громадськості можливо вирішити поставлені завдання у дослідженні краю, збереженні історичної пам’яті, пам’яток археології.

Особливо наголошено на необхідності археологічних досліджень територій замків – об’єктів Національного заповідника «Замки Тернопілля».

Володимир Данилейко

завідувач сектору археології

Національного заповідника «Замки Тернопілля»

 

Share
Повернутися