Обговорили проблеми реставрації, пристосування та збереження руїн замків Тернопільщини

• Опублікував: Admin
• Переглядів: 327

У Білокамінній залі Збаразького замку 23 вересня 2021 року відбулася наукова конференція на тему: «Замки Тернопільщини: актуальні проблеми реставрації, пристосування та збереження». Захід організовано Національним заповідником «Замки Тернопілля» спільно з Тернопільським національним педагогічним університетом ім. В. Гнатюка.

У роботі конференції прийняли участь представники Тернопільської обласної державної адміністрації, кандидати фізико-математичних та історичних наук, доценти, викладачі із Тернопільського національного педагогічного університету ім.. Володимира Гнатюка та Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, аспіранти Національного університету «Львівська Політехніка», наукові співробітники Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», Львівської національної галереї мистецтв ім.. Б. Возницького, Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», Державного історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», Державного історико-культурного заповідника м. Дубно, Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани, Кременецько-Почаївського Державного історико-архітектурного заповідника, Національного заповідника «Замки Тернопілля» та інші.

Метою наукової конференції було обговорення актуальних питань реставрації, пристосування, збереження та популяризації історико-культурних пам’яток, обмін досвідом грантової діяльності, вивчення можливостей інноваційних технологій у реставрації та дослідженні нерухомих пам’яток.

У рамках заходу обговорені такі напрямки роботи та досліджень:

• – Історіографія та джерельна база дослідження нерухомих пам’яток історії і культури.
• – Історичні, архітектурні, археологічні, мистецтвознавчі дослідження комплексів та окремих нерухомих пам’яток і об’єктів культурної спадщини;
• – Досвід та практика реставрації, консервації та музеєфікації оборонно-фортифікаційних об’єктів України та країн Європи;
• – Гранти, як форма вирішення питань фінансування робіт по відновленню об’єктів культурної спадщини;
• – Новітні технології та засоби вирішення проблем ревіталізації пам’яток культурної спадщини;
• – Популяризація пам’яток культурної спадщини в Україні і світі;
• – Пам’ятки Тернопільщини, як складова всесвітньої культурної спадщини;
• – Музеєфікація історико-архітектурних пам’яток. Вітчизняний та світовий досвід.

Із вступним словом перед учасниками конференції виступив головний архітектор Національного заповідника «Замки Тернопілля» Заліщук Олег Юрійович. Привітав учасників заходу Пелехатий Ярослав Омелянович – головний спеціаліст відділу культури, охорони культурної спадщини департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації. У своїх виступах акцентували увагу на потребі не відбудови замків у вигляді минулих століть, а їх консервації, пристосуванні та популяризації.

Пленарне засідання розпочали аспіранти кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка». Першою виступила Калина-Теодора Гаврилів з цінними ідеями щодо пристосування руїн замків, формування їх цілісного образу для залучення туристів. Ілля Литвинчук, у своєму виступі, висвітлив тему використання новітніх технологій, методів фотограметрії у дослідженні замків, зокрема Скала-Подільського. Продовжили дану тематику представники Тернопільського Національного технічного університет ім. Івана Пулюя – Олександр Крамар, Юрій Скоренький, Олександр Рокіцький – розповівши про можливості використання доповненої та віртуальної реальності для збереження культурної спадщини, також було презентовано цифровий музей Івана Пулюя. Актуальною та цікавою була презентація, співзасновника компанії SKEIRON Володимира Заяця, 3D-реконструкції та оцифрування об’єктів культурної спадщини.

Учасниками конференції стали також представники заповідників та музейних установ. Досвідом грантової діяльності своєї установи поділилася Ольга Деревінська – завідувач науково-дослідного відділу Кременецько-Почаївського Державного історико-архітектурного заповідника. Про грантову діяльність Національного заповідника «Замки Тернопілля», її успіхи, досвід роботи, проблеми та перспективи розповів Володимир Чайка – завідувач сектору промоції та комунікації. Ігор Западенко – заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» розповів про історію, особливості фортифікації Межибізького замку, реконструкцію палацу, звернув увагу на деякі аспекти досвіду грантової діяльності. Ним було презентовано НЗ «Замки Тернопілля» науково-популярні книги пов’язані з історією міста Межибіж, матеріали конференцій заповідника та краєзнавчу літературу. Валентина Токарська – науковий співробітник Львівської національної галереї мистецтв ім.. Б. Возницького, відділу «Музей-заповідник «Олеський замок», у своїй доповіді висвітлила цікаву сторінку історії Чортківського замку, розповіла про долю живописної колекції Потоцьки-Садовських, яка зараз зберігається у Львові. Про вплив воєнних дій Першої світової війни на західноукраїнські фортифікації та палацові комплекси розповів, кандидат історичних наук, викладач Чортківського фахового коледжу економіки та підприємництва, Ярослав Дзісяк.

Робота пленарного засідання продовжилась узагальнюючим виступом кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Валентина Терещенка на тему: «Основні чинники формування оборонних комплексів населених пунктів Галичини ХVI-XVII ст.», у якому виокремлено типи, особливості оборонних споруд, причини та конкретні фактори, що спричинили їх будівництво в тій чи іншій місцевості. Завершив роботу конференції виступ студентки другого курсу історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Вікторії Степасюк «Специфіка фортифікації Дубенського замку».

Під час конференції  учасники мали можливість оглянути виставку фотосвітлин «Святині Тернопілля», де зображено руїни оборонних споруд, що є об’єктами заповідника.

Матеріали, які були представлені до розгляду на конференції, засвідчили актуальність заявленої тематики, зазначалося, що реставрація та пристосування історико-культурних пам’яток є важливим завданням сьогодення, а розвиток туризму є одним із пріоритетів у сучасній Україні.

За результатами представлених доповідей та загальної дискусії учасниками конференції було запропоновано надалі розвивати спільну наукову діяльність між закладами охорони культурної спадщини України для ще глибшого і детальнішого вивчення історії функціонування та архітектурних особливостей нерухомих пам’яток, сприяти розвитку різних форм об’єднань закладів охорони культурної спадщини, освіти і приватних установ у сфері ґрантової діяльності та в галузі обміну інноваційними технологіями для ефективнішого пристосування та популяризації пам’яток. Дана конференція стала потужною платформою для обміну досвідом грантової діяльності та нових здобутків використання і впровадження новітніх технологій у туристичну галузь,  пам’яткоохоронну та реставраційну роботу.