Наукові читання у Скалатському замку
Одним з провідних напрямків діяльності Національного заповідника «Замки Тернопілля» є науково-дослідницька робота, яка включає в себе, в тому числі, і проведення науково-практичних конференцій, круглих столів, інформаційних днів та наукових читань. Такий обмін інформацією, результатами наукових напрацювань та досліджень дозволяє значно розширити горизонти пізнання, почерпнути для себе корисну інформацію, необхідну для подальшої наукової та краєзнавчої роботи, сформувати цілісну картину історичних подій та персоналій краю.
З такою метою були заплановані наукові читання «Скалатський замок: історія і сьогодення», які були зорганізовані та проведені Скалатським відділом та науковими співробітниками науково-дослідницького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля».
30 березня 2023 року в залі «Етнографія краю» Скалатського замку розпочався вищезазначений науковий захід, приурочений 510-й річниці першої писемної згадки про місто Скалат. У роботі наукових читань прийняли участь 13 учасників, серед яких: представники органів місцевого самоврядування, Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, обласного комунального меморіального музею-садиби Леся Курбаса, місцеві краєзнавці, наукові співробітники.
З вітальним словом до учасників заходу звернувся голова Скалатської об’єднаної територіальної громади Петро Савончак, який запевнив у підтримці заповідника та подальшій співпраці в галузі охорони культурної спадщини і висловив надію, що в результаті співпраці заповідника і громади вдасться досягти певного результату у виконанні пам'яткоохоронних приписів щодо збереження замку для нащадків.
Доповіді учасників були згруповані за наступними тематичними напрямами:
- Замок у Скалаті – пам’ятка культурної спадщини національного значення.
- Скалатщина в дослідженнях істориків і краєзнавців.
- Розвиток м. Скалата від первісних часів до сьогодення.
- Визначні постаті Скалатського краю.
- Культурна спадщина Скалатщини.
- Актуальні проблеми регіональної історії.
Виступи розпочав головний спеціаліст відділу освіти Скалатської об’єднаної територіальної громади Віктор Катрусяк з доповіддю на тему: «Скалат від найдавніших часів» зазначивши, що дата 510-ти річчя першої писемної згадки про місто Скалат є не актуальною, оскільки дослідниками даного населеного пункту віднайдено дарчу грамоту Миколаю Жолкевському на місто Скалат, яка датується 12 квітня 1503 року, тобто Скалат є рівно на 10 років старший від тої дати, яка на даний час є офіційно затвердженою.
Продовжила наукові читання заступниця директора Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Людмила Строцень презентувавши свої дослідження на тему: «Сакральна скульптура на території Скалатської, Підволочиської та Скориківської громад», що стали частиною грантового проекту, підтриманого Українським культурним фондом у 2019 році.
Наступним доповідачем був завідувач відділу Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Сергій Грабовий з темою: «Матеріалізована пам’ять про краян Скалатської громади», котрий презентував меморіальні дошки відомим особистостям Скалатщини, які тут боролися, жили і творили задля величі України та становлення її державності у різних сферах людської життєдіяльності.
Цікавим та змістовним був виступ директорки обласного комунального меморіального музею-садиби Леся Курбаса Оксана Ковцун з темою: «Вплив Малої Батьківщини Леся Курбаса на формування його національної свідомості», зазначивши, що Ім’я Леся Курбаса повертають рідній Батьківщині, його учні та послідовники відновлюють епохальні вистави великого режисера. А ми, його земляки, гордимося тим, що саме наша земля вважається Батьківщиною борця за національну ідею та культуру, реформатора українського театру - Леся Курбаса.
Про ще одну визначну постать Скалатщини Михайла Форгеля розповіла учасникам заходу наукова співробітниця Обласного комунального меморіального музею-садиби Леся Курбаса Соломія Дупля, котра у свої доповіді «Внесок Михайла Форгеля у розвиток театрального мистецтва рідного краю» наголосила на тому, що Михайло Якубович намагався продовжити в незалежній Україні, в перші роки її становлення справу відомого Леся Курбаса.
Наступним був виступ аспіранта Київського національного університету будівництва і архітектури, старшого наукового співробітника Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Володимира Салука, презентувавши тему: «Пам’ятні знаки воїнам УСС та УГА і могили воїнів Перших визвольних змагань на території Скалатської громади».
Про міжнародний досвід музейної діяльності розповіла молодша наукова співробітниця Скалатського відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Юлія Смоляк з темою: «Популяризація Скалатського замку на основі міжнародного досвіду», котра поділилась ідеями осучаснення музейної діяльності на прикладі сучасних музеїв Канади.
Надзвичайно змістовним та актуальним був виступ завідувача сектору археології Національного заповідника «Замки Тернопілля» Володимира Данилейка на тему: «Скалатський замок за результатами археологічних досліджень», котрий був учасником археологічних розкопок, що проводились на території Скалатського замку у 2007-2008 роках та поділився власними гіпотезами та припущеннями періоду існування в’їздової вежі і датування замкового палацу.
Опісля відбулося представлення музейних експозицій, розміщених в Скалатському замку. Зокрема молодша наукова співробітниця науково-дослідницького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Наталія Ганусевич у своїй доповіді «Реекспозиція залу «Зброя» у Скалатському замку» ознайомила учасників з майстрами, що виготовляли репліки (копії) зброї, обладунків для експонування у замку, їх ідею, мету та результат.
Про експозиційну діяльність Національного заповідника «Замки Тернопілля» на прикладі реекспозиції «Етнографія краю» розповіла молодша наукова співробітниця науково-дослідницького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Марія Довгаль, котра закцентувала увагу присутніх на трьох етнографічних колекціях, зокрема гончарство, вишиті картини та гончарні вироби, зразки яких наповнюють дану експозицію.
Заключною була доповідь ученого секретаря Національного заповідника «Замки Тернопілля» Надії Макарчук, котра підвела підсумки даного наукового заходу, а також ознайомила учасників з творчим доробком уродженця міста Скалата - художником Василем Купецьким, картини якого подаровані сином автора Національному заповіднику «Замки Тернопілля» і частина з них експонується у Східній вежі Скалатського замку в даний час.
Отож, маємо велику надію, що наша добра традиція співпраці між Національним заповідником «Замки Тернопілля», Скалатською об’єднаноною територіальною громадою, Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини, обласним комунальним меморіальним музеєм-садибою Леся Курбаса стане запорукою багатьох успішних реалізованих проектів, в тому числі і майбутніх наукових дискусій з гострих проблем.
Також варто зазначити, що дані наукові читання ми розглядаємо як початок низки наукових заходів, що заплановані Національним заповідником «Замки Тернопілля» на 2023 рік і можемо з впевненістю сказати, що це був вдалий старт, плідний початок наших майбутніх академічних спілкувань, де кожен зможе відкрити для себе нові ракурси, нові площини погляду на ще заявлені нами теми.
Молодша наукова
співробітниця
Марія Довгаль
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net