Круглий стіл на тему "Етнографічна спадщина і збереження пам’яток історії та культури Тернопілля"
У Білокамінній залі Збаразькому замку 19 квітня 2021 року відбувся круглий стіл на тему: «Етнографічна спадщина і збереження пам’яток історії та культури Тернопілля». Організатором заходу виступив Національний заповідник «Замки Тернопілля» спільно з Тернопільським національним педагогічним університетом ім. В. Гнатюка, Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини та Теребовлянським фаховим коледжем культури та мистецтв.
Дану зустріч приурочено до 150-ї річниці із дня народження етнографа Володимира Гнатюка та Міжнародному дню пам’яток і визначних місць.
В рамках заходу проведено відкриття виставки організованої Теребовлянським фаховим коледжем культури та мистецтв під назвою «Метаморфоза вкраїнського духу».
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся генеральний директор Національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура, висловивши сподівання щодо перспектив популяризації культурної спадщини та етнографічних фондових колекцій заповідника. Захід став платформою для обговорення сучасного стану охорони та збереження культурних пам’яток, пріоритетних завдань зі збереження та популяризації об’єктів культурної спадщини. Дані питання були обговорені директорами ДІАЗ «Хотинська фортеця» Єлизаветою Буйновською, ДІКЗ м. Дубно Леонідом Кічатим та генеральним директором НІАЗ «Кам’янець» Василем Фенцуром.
В ході зустрічі директором Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Мариною Ягодинською та заступником директора Людмилою Строцень було презентовано книжку «Сакральна скульптура Тернопільщини». Людмила Строцень виступила з доповіддю про історію сакральної скульптури, її особливості, типологію та географію поширення в межах регіону.
Головний зберігач фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля» Наталія Скоропляс розповіла про багатство етнографічних фондових колекцій, проблеми їх збереження, перспективи дослідження та популяризації.
Учасниками заходу стали представники філологічного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка, зокрема: доктори філологічних наук, професори кафедри теорії та методики української та світової літератури Зоряна та Мар’яна Лановик, завідуюча кафедрою мовознавства та слов’янських мов Галина Бачинська, декан факультету філології і журналістики Тетяна Вільчинська, кандидати філологічних наук Оксана Вербовецька та Тетяна Скуратко. У їх доповідях висвітлено внесок особистості Володимира Гнатюка у дослідження українського фольклору, нематеріальної спадщини українського народу, громадсько-політичну діяльність вченого та його роль у становленні державності та утверджені української національної ідеї.
Неодмінним атрибутом етнографічної спадщини є національне вбрання, що виражає самобутність українського народу, загалом та індивідуальність окремих історичних регіонів, зокрема. З етнографічним дослідженням елементу одягу – горсики, виступив доктор історичних наук Бармак Микола Валентинович.
Цікавим та своєрідним видався виступ провідного екскурсовода Державного історико-культурного заповідника м. Дубно Лесі Поперецької про музейну етнографічну експозицію «Селянська садиба» та відео огляд найпоширеніших ремесел краю.
Доповідачі круглого столу розповідали про проблематику обраних ними тем, а також цілі і завдання, яких вони прагнули досягти у своїх роботах. Учасники та гості заходу ставили запитання, які виникали під час презентацій, та отримували на них детальні роз’яснення та відповіді.
Таким чином матеріали, що були представлені до розгляду на заході засвідчили актуальність заявленої проблематики, зазначалося, що етнографічна спадщина українського народу її вивчення, популяризація та збереження повинні стати одними з пріоритетних напрямків культурної та економічної політики України. Адже, нематеріальна культурна спадщина (народний одяг, старовинні ремісничі інструменти та вироби, народні звичаї, традиції, фольклор) – це живий скарб нації, що є фактором культурної ідентичності, основою національного самовираження та культурного різноманіття. Для успішної реалізації завдань з охорони культурної спадщини необхідна організаційна та фінансова підтримка з боку місцевих органів, виконавчої влади і місцевого самоврядування.