ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОГО ЗАМКУ НА ПЕРІОД XVI СТ.
Галина Кобаса,
старша наукова співробітниця
науково-дослідницького відділу
ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОГО ЗАМКУ НА ПЕРІОД XVI СТ.
Анотація. У статті розглянуто планувальну структуру Теребовлянського замку періоду XVI ст., засновану на документах інвентаризацій за 1550 та 1551 роки. Основна увага зосереджена на реконструкції структури замку, протиставленні схеми О. Чоловського та аналізі досліджень М. Ковальчука і Т. Грабарчика. Визначено ключові розбіжності у плані замку та спробовано описати початковий план замку з урахуванням оригінальних даних інвентарів.
Ключові слова: Теребовлянський замок XVI ст., інвентар 1550, інвентар 1551, фортифікації, архітектура, історія укріплень.
Теребовлянський замок – є одним з найдавніших укріплень на українських землях, історія якого сягає щонайменше XI століття. На його прикладі можна прослідкувати розвиток фортифікаційного будівництва, на кожному з етапів протягом ХІ-ХVII ст.. Умовно виділяють 4 етапи спорудження Теребовлянського замку: І етап – ХІ-ХІІІ ст. замок Князя Василька; ІІ етап – XIV-XV ст. замок Казимира Великого; ІІІ етап – XVI ст. (1534 р.) замок Анджея Тенчинського; IV етап – XVII ст. (1631-1632) замок Олександра Балабана. У 1534р., власним коштом краківського каштеляна, старости теребовлянського Анджея Тенчинського , фортеця була відбудована [1, с. 73]. Інформація про цей етап перебудови замку зафіксовано писемним джерелами: Інвентарем Теребовлянського староства 1551 року, та нещодавно виявленим інвентарем 1550 року.
Інвентар Теребовлянського староства 1551 року є давно відомим та використовувався О. Чоловським у дослідженнях замку на початку ХХ ст. Скан оригіналу документу Іnwentarz zamku trembowelskiego i folwarków do niego należących 1551r..зберігається у відділлі рукописів ЛННБ ім. В. Стефаника, фонд № 141 «Збірка О. Чоловського». «Інвентар…» складається з 21 рукописного аркуша польською мовою та скріплений підписом писаря Томаша Дембовського. Причиною складання інвентаря стала смерть старости Бернарда Мацейовського у листопаді 1551 року. Було створено спеціальну королівську комісію, що розпочала роботу 16 грудня 1551 року та провела інвентаризацію майна замку[6].
Матеріали, що стосуються Теребовлянського староства знаходяться також у Головному архіві актів давніх м. Варшава (Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie), значна частина з них є оцифрованою з відкритим онлай-доступом. У відділі Archiwum Skarbu Koronnego, розділі Inwentarze starostw 1550–1772 r. було виявлено збірку документів Inwentarz starostwa trembowelskiego, województwo ruskie, ziemia halicka, powiat trembowelski, серед інших описів та люстрацій знаходиться Inwentarz 1550 r., який до недавнього часу, не був введений у науковий обіг[5]. Даний документ деталізує та уточню відомості уже відомого та проаналізованого Інвентаря замку 1551р. Він складений 30 березня 1550 року міським писарем Анджеєм Харчевським. Документ було підготовлено у зв’язку зі смертю старости Станіслава Тенчинського (23 листопада 1549 р.) і призначенням Б. Мацейовського, який вступив на посаду 14 грудня 1549 р.
У документах подано опис наповнення замкових кімнат і господарських приміщень, харчових запасів та реманенту, замкового фільварку. Також зафіксовано відомості про зброю, що зберігалася в замку. Дані інвентарі складені з інтервалом більше 20 місяців та мають багато спільних даних, проте дещо відрізняються, разом доповнюють та деталізують інформацію про замок.
Звичайно, лише за описом інвентаря важко зрозуміти як проходили зовнішні мури замку та відтворити планувальну структуру подвір’я. Першу схему замку у Теребовлі створену за описом інвентаря 1551 р. залишає нам доктор історії О. Чоловський. Дослідник показує замок подібним у плані до трапеції. Головну для оборони замкову вежу розміщує у північній лінії мурів , а далі на схід, попри північну стіну, розташовує житлове помешкання. Далі у північно-східному куті замку локалізує кухню, вздовж східної стіни до південно-східного кута зображає наявність господарських комор дерев’яних на мурованих фундаментах. Під західною стіною (яку зображає мурованою) у південному куті розміщує – стайню, а далі пекарню. Біля вежі у північній стіні також розміщує комору для вартових (Рис 1.).
Проте аналізуючи цей же інвентар 1551 року стає зрозумілим, що схема Чоловського зовсім не відповідає даним опису та є неповною. Детальніше відображає планувальну структуру замку за інвентарем 1551 року Микола Ковальчук – архітектор, краєзнавець, дослідник замку у Теребовлі. Він також звертає увагу на основі неточності у схемі Чоловського, що стосуються внутрішньої планувальної структури подвір’я та розміщення споруд( Рис. 2), [1, с. 117]. Очевидно, О. Чоловський, хоч і був у Теребовлі на початку ХХ ст., території замку не досліджував. А тому, відтворюючи план розміщення замкових будівель та його оборонних стін, припустився помилок, адже розбіжності між доволі чітким інвентарним описом замку і запропонованим ним планом реконструкції очевидні.
О. Чоловський, на своєму плані реконструкції замку, розміщує палац біля північної сціни та дуже близько до брами. Це, на нашу думку, видається малоймовірним, так як дані інвентаря дещо інші. Дослідник Теребовлянського замку Микола Ковальчук також розміщує палац блище центру замкового подвір’я по лівій сторні від брами. Продовжуючи опис у інвентарі подаються дані про східну сторну замкового подвір’я де за житловим помешканням у розі замку знаходилася кухня з двома коморами у занедбаному стані, погнилою підлогою. Далі інвентар чітко зазначає, що на захід сонця від кухні аж до пекарні йшла стіна з одинадцяти дерев’яних комор на мурованому фундаменті [6, арк. 4]. «На цих коморах дерев’яне бланкування де зберігалися купи каміння та дерев’яних колод призначених для оборони замку». За коморами мур, що тягнеться аж до брами... Біля муру стайня з драбинами і жолобами для 11 коней. В кінці стайні пекарня» [6, арк..4]. Перед пекарнею розташована кирниця. Підземна частина криниці збереглася до сьогодні, тож відомо, що вона розташована в північно-західній частині замкового двору, що відповідає опису в люстрації 1550 року. За перекопом на північ від замкового подвір’я знаходився господарський двір, зокрема: солодовня, бровар, господарський будинок, перед будинком пивниця.
Інвентар 1550 р. описаний таким чином, що спочатку подана інформація про надбрамну вежу, а потім за годинниковою стрілкою наступні будівлі розташовані у замкових стінах. В описі 1550 року наголошено, що він «wsszistekz dembu szrambyony». Проте наступний текст інвентаря, суперечить цим словам. Лише частково замок був оточений дерев’яними укріпленнями, наприклад «shchiana to zachod sloncza [...] zrambyona», а в інших місцях писар згадує «sczianach murowich» та цегляні фундаменти, на яких споруджувалися приміщення господарського призначення. Люстрація 1550 р. також ставить під сумнів план замку, поданий А. Чоловським.
Ключовою для оборони замку була трьоповерхова вежа. У найнищому поверсі вежі знаходився проїзд з подвійними воротами (зовнішніми та внутрішніми). На першому поверсі надбрамної вежі знаходилася кімната гродського писаря, тут у скрині зберігалися гродські книги. Наступні поверхи були пустими, зафіксована деталь, що на першому поверсі 3 вікна, на наступних по чотири. Чоловський та Ковальчук розміщують вежу по центру північної стіни замку, однак цьому суперечить інвентар 1550 р., на що також звертає увагу польський дослідник Тадеуш Грабарчик. Інвентар підтверджує що північна оборонна стіна повністю замикала подвір я замку з півночі, проте не була прямою [4, с. 49]. Дослідник Тадеуш Грабарчик опираючись на опис інвентаря 1550 року важає, що північна стіна мала залам (Рис. 3.). У інвентарі є опис «…стіна на захід сонця (тобто захід), уздовж – від кухні аж до пекарні –зрубна, на якій є бланки (бійниці або прикриття),а під тими бланками в цій же стіні – одинадцять порожніх комірчин на кам’яній основі. Також у кінці тих зрубних бланків –мурована стіна аж до південного кута,приблизно на 10 ліктів (≈ близько 6 м), а далі –з того кута мурована стіна аж до другого кута на схід сонця (схід), уздовж півночі [5,арк..7]. Дослідник припускає, що той «кут на південь» – це саме «злам», який видно на збереженому донині плані муру – най північніше висунутий пункт замку[4, с. 49]. Отже, не може йтися про вежу на цій ділянці муру, вона ймовірно була дещо східніше.
Аналіз обох документів дозволяє деталізувати розміщення споруд. Звернемо увагу на розміщення головної замкової споруди, що названа у інвентарі житловою. Ми уже з’ясували, що житлова споруда знаходилася не під північною стіною, а вздовж східної. У інвентарі 1550 чітко знаходимо запис, що в одній із замкових кімнат було два вікна, що виходили – «на захід сонця в замку», а інше «на містечко на схід» [5, арк.4]. Тобто палац міг бути розташованим паралельно до східної стіни, а не північної як зазначав О. Чоловський.
Неточності цього плану проявляються і розміщені інших господарських будівель на подвір’ї замку. Так, «w rogu zamku na poludnye» знаходилась дерев’яна кухня з двома прилеглими коморами [5, арк. 4.]. Уздовж західної стіни, зведеної з дерева, стояв ряд із 11 порожніх дерев’яних комор, зведених на мурованому фундаменті. Текст інвентаря 1551 р. зазначає : «Nazachód sloncza od kuchnie az do piekarnie zrąbiona ściana . Komur 11…» [5, арк. 4.]. Тут також є розбіжності у описі та схемі-плані замку зробленій О. Чоловським. Правдоподібно, що дерев’яні комори на мурованих фундаментах знаходилися попри західну стіну подвір’я, а не східну, як зображає О. Чоловський. Під північною стіною розміщувалася пекарня, а на схід від неї – стайня на 11 коней. Під стайнею – як зазначено в обох люстраціях – були льохи, що використовувалися передусім для зберігання пива.
Як видно з обох люстрацій, замок на початку 1550-х років був дуже поганому стані. У люстрації зазначалося, що з західного боку «може селянин вилізти в замок, відламавши камінь». У вежі «деформувалося кілька брусів на першому поверсі настільки сильно, що якщо б хтось сперся на стіну не втрималися б і давно впали б на землю». З обох інвентарів постає однакова картина занедбаного замку: пошкоджені мури, вибиті вікна, потріскані печі, гнилі підлоги тощо
Як зазначалося вище, А. Тенчинський у 30-х роках XVI століття зумів відбудувати замок за дуже короткий час – 2 місяці. Це стало можливим тому, що замок не був повністю зруйнований. Уціліли вежа і частина мурів — східна та північна, тож до них добудували знищені південну та західну частини, використавши для цього дубове дерево. Також дерев’яними були будівлі всередині мурів.
Деталі, що містилися в описі замку з 1550 року, дозволили уточнити висновки А. Чоловського щодо розташування замкових споруд і проходження мурів. Відновлені споруди замку – принаймні значною мірою – стояли на кам’яних фундаментах, які, імовірно, були залишками твердині, зведеної ще у XIV столітті.
Отже, в середині XVI століття замок перебував у дуже поганому стані. В обох люстраціях послідовно зазначалося, що він «нагально потребує ремонту й догляду». Незважаючи на це, замок успішно виконував роль притулку для мешканців Теребовлі в разі загрози. Для військових, відряджених для охорони Поділля, твердиня була одним із пунктів, де вони могли безпечно відпочити після виснажливої служби. Однак ці функції замок у Теребовлі міг виконувати насамперед тому, що татари – на той час головна загроза в цьому регіоні – зосереджувалися переважно на грабунках відкритих поселень, де можна було швидко й без значних зусиль здобути ясир і трофеї. Фортеці, навіть у поганому стані, рідко ставали об’єктами їхніх нападів.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
- . Ковальчук М. Теребовлянщина ХІ-ХХст. Влада і суспільство. Особи. Історичні події. Факти. Тернопіль:ТзОВ «Терно-граф», 2015. 512 с.
- Могитич Р., Лагуш З. Архітектурно-археологічні дослідження міста Теребовлі Тернопільської області. Вісник інституту Укрзахідпроектреставрації», Львів. 1997. Т. 6. С. 19-22.
- Czolowski A. Zamek Trembowelski w 1551 r. Lwow.: Notka wydaw.,1935. 214 с.
- Grabarczyk T. Zamek w Trembowli w świetle inwentarzy z lat 1550 i 1551. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Historica, 2022. с. 45-67 https://doi.org/10.18778/0208-6050.
- Inwentarz starostwa trembowelskiego, województwo ruskie, ziemia halicka, powiat trembowelski 1550 r., Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie, Archiwum Skarbu Koronnego, Oddział LVI, Inwentarze starostw 1550–1772, sygn. 1/7/0/11/291,k. 1–21v.
- Inwentarz zamku trembowelskiego i folwarków do niego należących 1551r., ЛБН ім.. Стефаника НАН України. Фонд 141, Опис І, спр.244.
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net