Наукові дослідження

Археологічні розкопки на замках Тернопілля

Дослідження замків, палаців та інших оборонних споруд, що входять до складу Національного заповідника Замки Тернопілля було б не повним без такого важливого напрямку – як археологія. Розкопки, поряд з історичними джерелами та літописами не тільки дозволяють значно розширити межі пізнання про історико-культурні памятки регіону промовистими свідченнями знайдених артефактів, а й доповнити фондові збірки археологічних колекцій.

            Тому, протягом липня 2011 року заповідником, при підтримці Тернопільської обласної інспекції охорони памяток історії і культури та ДП ОАСУ Подільська археологія, проводились археологічні розкопки на території Теребовлянського та Скалатського замку і Вишнівецького палацово-паркового комплексу.

            З 11 липня під керівництвом директора ДП Подільська археологія кандидата історичних наук Богдана Строценя археологічні розкопки проводилися на території Вишнівецького палацового комплексу. До роботи в рамках проходження археологічної практики були залучені і студенти історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка в кількості 16 чол. Також активну участь в розкопках взяли волонтери - студенти вищезгаданого університету. Під час проведення археологічних робіт вдалося знайти фрагмент круглої кам’яної вежі, що розташована в межах північно-східного бастіону. Дана знахідка є надзвичайно важливою в плані дослідження історії та архітектури Вишнівецького палацово-паркового ансамблю та викликала неабияку цікавість спеціалістів. На жаль, збереглася лише підземна частина вежі, вимурувана з кам’яних брил з товщиною стіни у півтора метри.

В процесі розкопок вдалося зняти насипний шар грунту та повністю відкрити вежу по периметру. На даному етапі робіт про походження споруди залишається лише здогадуватися. Цілком можливо, що вежа була збудована, як оглядова, адже з даного місця відкривається прекрасний краєвид на містечко Вишнівець. З іншої сторони, якщо взяти до уваги розташування на одному з бастіонів колишнього замку, то можна говорити про те, що дана споруда могла бути або збудованою на місці колишньої оборонної, або перебудованою з оборонної кимось із власників Вишнівецького маєтку. Лише подальші дослідження зможуть дати відповідь на це запитання.

            Крім цього, студенти взяли участь у впорядкуванні козацького цвинтаря 17 століття, що розташований з західної сторони палацово-паркового комплексу. Всього було розкопано та розчищено шість надгробків із 27-ми. На деяких збереглися епітафії, але написи дуже постраждали від атмосферних впливів. Під час розкопок були знайдені фрагменти керамічної личкувальної плитки та горщиків (виготовлені вручну без використання гончарного круга), цвяхи та ключ. Подібна плитка раніше у Вишнівці не зустрічалася. Вдалося встановити вік одного з надгробків-не пізніше 80-х рр. 17 століття. Крім того, було піднято на поверхню грунту та встановлено декілька кам’яних надгробних плит, розчищено територію цвинтаря від опалого гілля та бурянів.

            3 21 червня 2011 року вже на території Скалатського замку проходили практику студенти 1 курсу історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. І. Гнатюка. Перед молодими археологами було поставлено завдання розкопати залишки меморіальної брами Скалатського замку кінця ХVІІІ століття, яка була знищена після ІІ-ї світової війни. Перші ж закладені шурфи виявили коло фундаментів власне палацової брами з двох її торців углиб замкового подвір’я фундаменти стін інших споруд, що достатньо добре збереглися. Якщо подальші розкопки підтвердять наявність периметральної забудови Скалатского замку, тоді і більш зрозумілим стане наявність тунелів-потернів у нижні яруси веж замку. Цілком можливо що житловий палац, офіцини, каземати та входи в тунелі були з’єднані суцільною мурованою стіною. Не виключено, що молоді археологи стоять на межі нового наукового відкриття.

З 20 червня по 7 липня 2011 р. на замовлення Національного Заповідника Замки Тернопілля, Тернопільською обласною інспекцією охорони памяток історії і культури під керівництвом Марини Ягодинської проводились археологічні розкопки Теребовлянського замку. Традиційно долучились до розкопок студенти І курсу історичного факультету ТНПУ ім. В.Гнатюка. Розкоп площею 52 метри квадратних, було закладено в центральній частині замкового подвіря .

Під час розкопок вдалося виявити стіну і цокольне приміщення будівлі, що примикала до криниці. Ця будівля, ймовірно, була зруйнована під час турецької облоги 1675 р. Також була виявлена зовнішня стіна  криниці. Проведені дослідження дозволили виявити непорушний культурний шар ІІ половини IX – початку X ст. останньої фази культури Лука-райковецька. Було виявлено типове для цієї культури житло каркасно-стовпової конструкції початку Х ст. з пічкою-камянкою .

Під час розкопок було зачищено два профілі: північний - біля північної стіни, де виявлено камяну конструкцію, що, можливо, використовувалась для закочування гармат до бійниць; та південний - поблизу південної вежі, де виявлено яму, куди скидали будівельне сміття, і культурний шар IX –XІІІ ст.

В результаті проведених досліджень зясувалось, що центральна незабудована частина замкового подвіря була замощена кам’яними плитами, що слугувала своєрідним плацом для військових тренувань.

Підводячи підсумок вищенаведеного можна констатувати, що археологічні розкопки не тільки доповнили історичну картину становлення цих замків, а й дозволили висунути сміливі версії щодо етапів їх розбудови. Висловлюючи подяку студентам та волонтерам Тернопільського педуніверситету ім. В. Гнатюка, інспекції та ДП Подільська археологія сподіваємось, що такі розкопки стануть традиційними, а спонсори та меценати фінансово і матеріально долучаться до цієї потрібної та благородної справи – збереження та відтворення історико-культурної спадщини нашого краю.

Руслан Підставка

Анатолій Лещишин

наукові співробітники НЗ "Замки Тернопілля" 

Share
Повернутися