ЗАМОК У ПIДЗАМОЧКУ: ЛЕВИ НА РИЦАРЯХ І МІЦЬ ОБОРОННИХ МУРІВ

• Опублікував: Admin
• Переглядів: 523

Цього року минає 420 років з часу будівництва замку в селі Підзамочок, що неподалік міста Бучача. На території Тернопільщини, до якої належать історичні землі Південно-Західної Волині і Східної Галичини, в різні періоди історії знаходилося понад 150 середньовічних замків і фортець – третина фортифікаційних споруд України. Та найбільшу кількість цих оборонних об’єктів зведено протягом ХVI-XVII століть. У цей період на наших землях було три типи замків, які відображали еволюцію різних форм укріплень: дерев’яні, кам’яно-дерев’яні, кам’яні. Та кам’яних оборонних споруд збудували найбільше. І серед них – замок в селі Підзамочок Бучацького району. Як історична пам’ятка, цей замок поки що мало досліджений і становить надзвичайно великий інтерес для археологів, істориків і небайдужої громадськості загалом, адже про нього наявні лише короткі історичні відомості.

Село Підзамочок розташоване на лівому березі річки Стрипи, за 3 км від  Бучача.  Достеменно невідомо про те, як виникла назва села Підзамочок. Але вчені схиляються до думки, що це пов’язано саме із відомим замком, який колись велично здіймався на стрімкому пагорбі над Стрипою, як засторога для нападників: перед вами –  міць оборонних мурів на підступах до Бучача.  Спершу був тільки замок, згодом довкола нього почала з’являтися житлова забудова. Поселення розросталося. Таким чином, під замком виникло село, яке імовірно почало називалося Підзамче, а згодом трансформувалось у  Підзамочок.

Досліджуючи історію виникнення, становлення та занепаду замку у Підзамочку, внесок його власників у розбудову, архітектурні особливості, багато дослідників опираються на історію замку у Бучачі, оскільки обидві пам’ятки є спорідненими. Отже, замок у Підзамочку – фортифікаційна споруда, пам’ятка  архітектури національного значення. Побудований даний замок в 1600 році за сприянням власника навколишніх сіл Яна Кшиштофа Бучацького (Творовського), про що свідчить збережений напис на гербовій таблиці над головною в’їзною брамою, де два ангели тримають герб Пилява. Під гербом напис: “sustine et abstine jan zbozny buczacki”. Внизу згорток паперу, а можливо, привілею із трьома стрілами, в середині яких – літери А. В. По боках два леви, які спираються на лицарів. Під ними вже нечитабельний напис: “polypotente obtine 1600 august”.

Замок був побудований з ламаного червоного і охристого пісковику. Ця оборона споруда належить до пізнього типу баштового замку (його укріплення мають риси, як веж, так і бастіонів) з характерним для Поділля ренесансним декором. За планувальною конфігурацією укріплення наближено до п’ятикутника з трьома короткими і двома довгими сторонами довжиною 80-90 метрів.

Про міцність замку свідчить той факт, що всі три кути «замкового трикутника» були посилені кам’яними вежами / бастіонами. Але найкраще було укріплено північний і південний край – тут знаходилися найзначніші оборонні вузли фортеці. Вістря трикутника укріплень було направлено в найбільш вразливу сторону, основа трикутника була направлена до річки.

В’їздовий вузол, який розташовувався у південній частині замку, складався з південної шестигранної вежі, в’їздової брами і п’ятикутного бастіону. Дві вежі з’єднував відрізок замкової стіни. На її першому ярусі була влаштована арка воріт, перекрита напівциркульним склепінням, оздобленим з зовнішньої сторони в стилі ренесансу білокам’яним рустом. Над аркою воріт знаходився рельєфний герб власників замку.

У західне крило замку входили: п’ятигранна вежа, житловий – п’ятикутний у плані корпус, наближений до квадрату, західний бастіон, підсилений на кутах масивними контрфорсами. Східний оборонний мур з бійницями, що з’єднував східний та південний бастіони, обороняв замок з найбільш вразливішого напільного боку. Північний оборонний мур, що з’єднував східний бастіон та житловий будинок, не мав бійниць, бо захищався схилом гори. Південно-західне прясло оборонної стіни з бійницями сполучало західну і південну вежі. У цій стіні була хвіртка, яка зв’язувала замкове подвір’я з парком.

Територія парку з південної сторони захищалась ровом і валом; з південного заходу мурованим бастіоном, а з північного заходу схилом гори, що спадав до потоку, котрий протікав під мурами замку.

Після смерті Яна Бучацького, внаслідок династійних шлюбів замок перейшов до роду Гольських, а згодом до Потоцьких.

Як і більшість замків нашого краю, замок в селі Підзамочок не оминула доля руйнувань. В 1648 році фортецю штурмувала козацька армія. В 1672 році укріплення витримало турецьку облогу, а  через чотири роки турки здобули і зруйнували його. З того часу замок як оборонну споруду не використовували, його переобладнали під житло. До 1780 року замок належав родині Потоцьких. З 1772 року, коли ці землі увійшли до складу Австрії, замок почав занепадати і перетворюватися у руїну. Зауважимо, що у 1807-1869 роках у фортеці ще діяв паперовий млин –  папірня, яка працювала на енергії води.  Та щоб там не було, але залишки замку репрезентують перехідний етап до будівництва регулярних укріплень протобастіонного типу на подільських землях.

На початку ХІХ століття власники замку брати-близнюки Каетан і Павло Потоцькі (польські аристократи гербу Золота Пилява, релігійні діячі римо-католицької церкви) почали розбирати його на будівельний матеріал. Тоді ж Павло Потоцький продає замок. В 1930-тих роках руїни замку були законсервовані дослідниками архітектурної спадщини.

З 5 листопада 2008 року, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України, замок в селі Підзамочок включено до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». За час перебування даного об’єкту в складі Заповідника проведено огляд технічного стану будинків, споруд та оформлено акти технічного стану пам’ятки, розчищено частину завалу на в’їзній брамі та відновлено кладку частини стіни. Також було відновлено кам’яну кладку оборонних мурів, змонтовано і встановлено огородження площадки над казематом, встановлено балки перекриття південної вежі, виготовлено і встановлено двері до казематів. Проведено часткову консервацію замку, зроблено благоустрою території та виконано ряд інших робіт…

Щорічно у вересні на території замку в селі Підзамочок проводиться  фестиваль «Свято у Старому замку» за участі представників художньої самодіяльності Тернопільщини та Бучацького району, гала концерт зірок естради Тернопілля. Опісля урочистої частини на подвір’ї замку надають послуги екскурсовода, оживає містечко народних умільців та ремесел, парк розваг та атракціонів. Гостей свята частують запашним 500 кілограмовим короваєм із нового врожаю та лемківським борщем від депутатів сільської ради.

Однак через безгосподарність та постійну нестачу коштів на відновлення  замки, які віддалені від туристичних маршрутів, як наприклад,  у Підзамочку, руйнуються. А територія, на якій розташована ця фортеця, має можливості для розвитку туристичної і рекреаційної інфраструктури, бо  спробуйте пошукати в іншій місцевості стільки пам’яток природи, культури, історії та архітектури, особливий мікроклімат лісових масивів та унікальні ландшафти.

Недаремно з метою створення сприятливих умов для збереження, відновлення і раціонального використання об’єктів історико-культурної спадщини, розвитку внутрішнього і міжнародного туризму було розроблено пропозиції збереження та пристосування об’єктів Національного заповідника «Замки Тернопілля». У фортеці ХVІІ ст. с. Підзамочок Бучацького району – планується створення спортивно-туристичного центру дельтапланеризму та екстремального туризму. Бо такі замки є цінними пам’ятками, які ми зобов’язані дослідити і зберегти для нащадків.

https://svoboda.te.ua/zamok-u-pidzamochku-levy-na-rytsaryah-i-mits-oboronnyh-muriv/