Катерина Омельчак - громадська активістка та волонтерка

• Опублікував: Admin
• Переглядів: 288

1 серпня минає 2 роки з дня смерті патріотки, великої українки, борця за незалежність, волонтерки Збаражчини та Закарпаття Катерини Омельчак, яка відійшла в інший світ, щоб тримати небо над нами і продовжувати боротьбу з воїнами небесного війська.

Катерина Омельчак – жінка, яка кожною клітинкою своєї душі цінувала історичне минуле України, випромінюючи чистий, як кришталь, патріотизм. Про активну громадсько-патріотичну позицію К. Омельчак свідчить те, що вона домоглася створення пам’ятника Cічовим Стрільцям у м. Збаражі, на якому викарбувані її ж слова: «Калиновий цвіт України, Палкі патріоти! Ми дух Ваш і край наш Піднімем з руїни І славу про Вас понесем у віки!»

Катерина Аполінарівна – громадсько-політична діяч краю, член Союзу українок, Братства ОУН-УПА, Всесвітнього об’єднання ветеранів Другої світової війни, найстарший волонтер Закарпаття, почесна громадянка Ужгорода. Народилася Катерина Омельчак в м. Збараж на Тернопільщині в родині заможних батьків. Жінка пережила страшні роки окупації німецької та радянської, після здобуття Україною своєї незалежності цілковито поринула у громадський рух і разом із Марією Басій долучалися до відновлення на теренах Збаражчини діяльності громадсько-патріотичних організацій, насамперед Союзу українок, які діяли у нашому краї до 1939 року. Тут вона займалась впорядкуванням могил Січових Стрільців на Збаразькому цвинтарі, за що неодноразово отримувала відзнаки та щирі слова вдячності від місцевих органів влади. Без її ініціативності та наполегливості меморіал загиблим Січовим Стрільцям, можливо, не був би впорядкований і досі.

Майже 25 років Катерина Аполінарівна проживала на Закарпатті. Збаражчина для п. Катерина була колискою, а Закарпаття називала «піснею». Всі ці роки патріотка опікувалася військовою частиною, що в Ужгороді: двічі на рік на Великдень та Різдво вона доповнювала святковий стіл військовослужбовців різними смаколиками.

На Різдво традиційно готувала кутю (близько 20 літрів), а на Великдень, донедавна, пекла багато пасок і везла в частину. Коли ці свята наближалися, пані Катерина дуже хвилювалася – боялася підвести хлопців, хотіла все зробити якнайкраще: «Вони для мене усі як сини», – говорила волонтерка.

З початком війни на Сході України жінка активно долучилася й до волонтерської діяльності, морально та матеріально підтримувала Збройні Сили, надзвичайно вболівала та переживала за військових у зоні АТО. Катерина Омельчак надсилала захисникам на фронт листівки, в яких підтримувала хлопців у дусі лицарства, козацтва. Солдати називали її своїм янголом-охоронцем. Жінка щомісяця справно віддавала більше третини своєї пенсії волонтерам, аби ті допомагали військовим.

Омельчак Катерина отримала відзнаку Президента України – ювілейну медаль, випущену до 25-річчя Незалежності України та Почесну нагороду від Тернопільської обласної державної адміністрації «За заслуги перед Закарпаттям», за вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху і з нагоди Міжнародного дня волонтера. Померла волонтерка 1 серпня 2018 року. Похоронена в м. Ужгород, де проживала останні роки. На могилі патріотки, для якої Україна була понад усе, великий волонтерський кошик із соняхами, калиною, які вона так любила.

За свою активну громадсько-патріотичну позицію пані Катерина була нагороджена десятками грамот і подяк, які на даний час зберігаються у фондах Національного заповідника «Замки Тернопілля». Ці документи були передані п. Вірою Павлишин, в якої , перебуваючи у Збаражі, пані Катерина проживала.

Грамоти та подяки К. Омельчак: грамота з нагоди 70-річчя створення УПА; до 22-ї річниці Незалежності України; грамота з нагоди 10-ї річниці Незалежності України; з нагоди 15-річниці Союзу українок Збаражчини; грамота з нагоди 65-ї та 66-ї річниці УПА; грамота Всеукраїнського братства ОУН-УПА з нагоди святкування 60-річчя УПА та нагородження ювілейною відзнакою №02433 (2002 р.) та ще безліч нагород, яких годі перерахувати. У заповідник жителькою Збаража Вірою Павлишин було передано нагороду п. Катерини – медаль «70 років УПА» ( 2012 р.) та її одяг – парадну форму УПА (90-і рр. ХХ ст.).

Сподіваємось, що в майбутньому наша колекція особистих речей К. Омельчак поповниться, і в одному із залів палацу ми відкриєм виставку, де будуть представлені усі нагороди, грамоти, подяки цієї надзвичайної жінки з великим серцем і щирою душею.

Життєвий шлях Катерини Омельчак – приклад палкої любові до рідної України і пам’яті про тих, хто поклав своє життя за її самостійність та незалежність.