Таємниці іконописної школи Іллі Копровського

• Опублікував: Admin
• Переглядів: 275

Маловідомий іконописець, роботи якого знаходяться в храмах не тільки Тернопільщини, а й Львівщини,  Ілля Копровський був маляром, іконописцем та скульптором. Родом чоловік зі Збаража, одружився на дочці о. Гавриїла Любовіча, пароха зі Старого Збаража. У подружжя народились десятеро дітей – троє синів і семеро дочок. Батько Іллі – Климентій Копровський заснував майстерню в Збаражі, а пізніше у Нижніх Луб’янках. У 1860-х роках ця майстерня була потужним осередком іконопису на Тернопільщині та загалом у Галичині.

Один із діячів Української Радикальної партії, посол до Віденського парламенту Яцько Остапчук, описуючи своє дитинство у с. Нижні Луб’янки, згадує маляра так: «Ілля Копровський, старий церковний маляр, доробився на малярстві і накупив собі багато землі і лісу в селі, крім того він прикупив фільварок. Маляр Копровський мав велику родину і всі його діти на той час навчалися або вивчилися в школах… а сам він по неділях читав в церкві Апостола». Є згадки про Копровського і в збірнику статей, споминів, матеріалів «Збаражчина» за редакцією А. Батюка, 1966 рік, Торонто.

Постаттю майстра ще на початку 2000-х років зацікавились науковці Національного заповідника «Замки Тернопілля» Олег Мандрик та Тетяна Федорів. Досліджуючи ікони з  фондової колекції заповідника, Т. Федорів встановила, що дві ікони – «З’явлення» та «Гріб Господній» належать пензлю Іллі Копровського.

Нова віха у вивченні біографії і творчої спадщини митця почалась у 2015 році, коли львівські науковців віднайшли авторський підпис майстра на старовинному іконостасі з храму св. Пророка Іллі в с. Чішки Буського району Львівської області. П’ять років кропіткої праці завершились реставрацією іконостасу та друком альбому. Презентація альбому «Майстерня та учні Малярів Копровських» відбулась цими днями у Золотій залі Збаразького замку Його авторами стали – генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького Тарас Возняк, завідувач відділу музею-заповідника «Олеський замок» Борис Шенґера та керівник творчо-проектної майстерні «Розвій» Андрій Олійник-Захарків. Видання містить напрацьований матеріал щодо династії Копровських, а також зображення їхніх робіт.

Три роботи Іллі Копровського сьогодні можна побачити в залі сакрального мистецтва Збаразького замку. Це «Зішестя Святого Духа», «Гріб Господній» і «З’явлення». Ікона «З’явлення» відображає момент об’яви Ісуса Христа Марії Магдалені після Воскресіння. На іконі «Гріб Господній» зображені учні Ісусові над порожнім гробом Господнім. Обидві ікони були передані у фонди Національного заповідника у 1999 році з церкви Пресвятої Богородиці с. Нижчі Луб’янки. За спогадами жительки села, вони знаходились у парафіяльній Покровській церкві до 1948 року.

Ще на одній іконі, що також віднесена львівськими дослідниками до переліку робіт майстра Іллі Копровського, «Зішестя Святого Духа» голуб – символ Святого Духа посилає на учнів Христових Божу благодать у вигляді вогненних язиків. Всі ікони виконані на високому професійному рівні. Вражає унікальна гама кольорів, цікава інтерпретація сюжетів зображених на іконах.

Творчий спадок Іллі Копровського потребує  ґрунтовного дослідження, що займе немало часу. Важливо провести пошукову роботу та віднайти ще збережені роботи митця.

Маловідоме ім’я маляра із села Нижчі Луб’янки було виявлене завдяки співпраці науковців двох інституцій. Дослідження нашого минулого піднімає з небуття роботи унікальних майстрів, художників та іконописців, які оздоблювали храми. Спільна робота Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького та Національного заповідника «Замки Тернопілля» продовжуватиметься і надалі.