Подільський «Пентагон»
Цього року минає 410 років з часу будівництва замку в місті Чорткові – одного з найбільш оригінальних панських маєтків на Поділлі. Ця фортифікаційна споруда XVII століття – мало досліджена, і тому викликає неабиякий інтерес як з боку науковців, так і небайдужої громадськості.
А загалом Тернопільщина - це древній край, оповитий безліччю легенд та таємниць. Його багатовікова історія знайшла своє відображення у пам’ятках культурної спадщини України.
Об’єкти нерухомої культурної спадщини національного значення складають основну частину оборонно-фортифікаційних пам'яток регіону і є ключовими осередками замкового туризму області.
На початку ХХІ століття більшість замків та фортець області були передані на баланс Національного заповідника "Замки Тернопілля", який був створений у 2005 році на базі Державного історико-архітектурного заповідника у місті Збаражі.
Всі ці замки мають історичну та архітектурну цінність, що дозволить здійснити адаптацію цих пам'яток до сучасних вимог, розвинути туристичну та культурно-просвітницьку діяльність з метою популяризації культурної спадщини нашої держави.
Сьогодні увагу читачів хотілося б зосередити на пам’ятці архітектури ХVІІ ст. – Чортківському замку, що знаходиться в місті Чортків Тернопільської області. Цей об’єкт культурної спадщини України було передано на баланс Національного заповідника «Замки Тернопілля» у квітні 2010 року, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України.
Перша згадка про Чортків датується 1522 роком. Засновниками цього славетного міста були представники роду Чартковських гербу Кораб. Від цього прізвища, на думку топоніміста Миколи Янка, і походить назва міста, яку Чартковський надав на згадку про свої родинні володіння Чартки у Великопольщі. В польських дослідженнях часто наводиться такий факт: назва міста походить від прізвища першого власника Чартковського, а його прізвище походить від грецького слова “чарті”, що означало папір або грамота. Також походження назви міста пояснює одна з легенд про те, що Чортків започаткувала родина Чорного, рятуючись від хижого татарського племені. За іншою версією, назва нинішнього міста походить з часів язичництва, коли слов’яни усе погане пов’язували з Чорнобогом.
Згідно привілею Сигізмунда Старого, у 1522 році місцевість отримала німецьке міське право. Сигізмунд І у цьому ж році наданим у Вільно привілеєм дозволив, аби Єжи Чартковський своє село Чартковіче (Чартковіце), розташоване в Галицькій землі Теребовлянського повіту, перетворив на місто з відповідними правами. Наприкінці XVI століття містечко перейшло у власність шляхтичів Гольських. Саме вони стали фундаторами замку у Чорткові.
Будівництво мурованого замку у Чорткові розпочав Станіслав Гольський у 1610 році. Проте немає жодного посилання на першоджерело. Ця дата домінує в українській літературі як рік виникнення замку. Однак, відносно усього будівництва, вона є надто пізня і ймовірно припадає на закінчення побудови. Тому, ми вказуємо час будівництва замку у Чорткові – початок XVII століття.
Станіслав Гольський гербу Роля, дідич Бучача та Підгайців, був не лише видатним військовим, але й добрим господарем. Враховуючи безперервні татарські навали, він укріпив місто валами.
В 1616 році вдова Яна Гольського, Софія Замєховська укладає угоду зі Стефаном Потоцьким. Відповідно до цієї угоди вона передала йому міста з замками у Бучачі, Чорткові, Вербові, що біля містечка Підгайці.
З цього часу і понад півтора століття, до 1777 року Потоцькі були власниками Чорткова. Вони здійснили перебудову замку і провели роботи по його укріпленню. Адже, Чортківський замок був багаторазово здобутий, зокрема у 1655 році козацько-московським військом. Неодноразово штурмували цю фортецю татари. Тож ремонтні та відновлювальні роботи фактично ніколи не припинялись.
В 1672 році, в силу Бучацького миру, Чортків опинився у складі Туреччини, а у замку була влаштована резиденція субпаші Подільського пашаликату.
Після турецького панування Потоцькі остаточно повернули собі Чортків, і замок був знову перебудований. Стефан Потоцький докладав усіх зусиль, аби піднести з руїн майже повністю знищене місто.
Чортків знову був оточений валами і ровом, через котрі вели три брами. В цей час також був відбудований і замок, сполучений через міст на річці Серет з містом. Чортківський замок знову набув величі і могутності.
За планувальною конфігурацією будівля наближалась до правильного п’ятикутника. Часто цей замок називають “пентагон”. Товщина замкових стін сягала до 2 м., а висота становила 6-12 м. Дві башти – п’ятикутна і чотирикутна – зміцнювали наріжники західного відтинку фортифікації. Поміж ними був збудований двоповерховий палац у стилі пізнього ренесансу.
Попри бійниці, що знаходилися по обидва боки головної в'їзної брами, а також оборонні мури, що оточували дитинець з північної, східної і частково південної сторін, замок не мав вдалого оборонного характеру. Певною мірою це зумовлювалось самим розташуванням замку. Тому, насамперед замок у Чорткові був панським маєтком і слугував, як резиденція власників.
Внаслідок першого поділу Польщі (1772 р.) Чортків увійшов до складу Австрії, Галицького дистрикту і належав до Заліщицького циркулу.
У 1777 році. Вінцентій Потоцький, останнй власник знаного роду продав місто разом з приміським поселенням Вигнанкою і шістьма селами своєму шваґру Станіславу Садовському.
У 1779 році Садовські здавали в оренду Чортківський замок під тютюнові склади австрійському урядові. Занедбаний і спустошений, він поволі перетворювався на руїну.
Дійшло до того, що у ХІХ столітті замок використовувався лише частково під помешкання. Згодом тут розміщувались військові склади і деякий час в’язниця.
Ще у першій половині ХІХ століття замок у Чорткові мав добре збережені дахи і житлові кімнати. Тоді ж виник проект з його пристосуванням під урядові установи, однак цей задум не був втілений у життя.
Чортківський замок є цікавим об’єктом для вивчення та становить особливий інтерес серед істориків та краєзнавців. На основі опрацьованих джерел та літератури науковим співробітником Тетяною Федорів певним чином вдалося дослідити історію та функціонування замку в Чорткові, його власників.
Проте ця визначна пам’ятка оборонної архітектури ще загалом досить мало досліджена. Як правило, Чортківський замок згадується лише в контексті історії міста Чорткова, як одна з його невід’ємних пам’яток. Він належить до числа фортифікаційних споруд Поділля, які складали щільну мережу родових оборонних фортець. Проте для відтворення цілісного середньовічного оборонного комплексу ще потрібно провести ряд пам’ятко-охоронних заходів.
На даний час Чортківський замок потребує заходів щодо укріплення його фізичного та технічного стану, розкриття найбільш характерних ознак пам’ятки, відновлення втрачених чи пошкоджених елементів, консервації.
Також замок у Чорткові потребує археологічних досліджень. Це б дало змогу дослідити та виявити загублені чи втрачені елементи даної фортифікації.
Дослідженню та відновленню Чортківського замку не сприяло й те, що впродовж майже сорока років на його території розміщувались склади та газозаправна станція. Це лише погіршувало стан однієї з центральних пам’яток архітектури міста Чорткова.
Дана оборонна споруда зазнавала частих відбудов та перебудов. І тому на даний час відновити її первісний вигляд фактично досить складно. Доступні іконографічні джерела подають нам вигляд замку кінця ХІХ – початку ХХ століття, тобто на той період часу, коли пам’ятка надавалась у оренду місцевим купцям під склади товарів.
Важливе значення для даної роботи мають реконструкції, виконані Архітектурною майстернею Юрія Вербовецького на замовлення Національного заповідника "Замки Тернопілля". Саме вони дозволяють скласти більш цілісне враження про загальний вигляд Чортківського замку.
Досить цікавою є акварель із зображенням Чортківського замку у альбомі “Zamki na Kresach” (2008р.) Збіґнєва Щепанека - одного із найкращих сучасних акварелістів Європи. В останні роки польський художник, який є істориком-реконструктором, присвятив себе темі замків. В альбомі багато робіт зображає саме фортифікаційні споруди, які колись існували та збереглись на території України. Про достовірність даного малюнку говорити досить складно, бо, як вже зазначалось вище, замок зазнавав частих нищень, а відповідно, і перебудов. Але тим не менш дана акварель, дає можливість скласти цілісне бачення про вигляд замку у Чорткові.
Як зазначив у своїй праці: «Замковий туризм в Україні. Географія пам’яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження» історик та музеєзнавець Микола Рутинський, заходи, проведені стосовно пам’ятки оборонної архітектури, дадуть змогу перетворити Чортківський замок на справжню “перлину” маршруту масового туризму “Золоте кільце Західного Поділля”, і приваблять сюди поціновувачів замкового туризму не лише з України, а й із Західної Європи.
https://umoloda.kyiv.ua/number/3587/196/145942/
https://chortkiv.city/read/
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net