Новий формат наукової конференції в умовах карантину

• Опублікував: Admin
• Переглядів: 309

Нещодавно Національний заповідник «Замки Тернопілля» вперше провів наукову конференцію в онлайн-форматі у програмі Zoom «Теребовлянський та Микулинецький замки від середини ХІV до початку ХХІ століття». Даний науковий форум був організований спільно з Тернопільським національним педагогічним університетом ім. В. Гнатюка та Теребовлянським коледжем культури і мистецтв.

Участь у конференції взяли провідні науковці з різних куточків нашої країни, а також представники влади. З вітальним словом виступили заступник начальника управління культури Тернопільської облдержадміністрації Байталюк С. А., головний спеціаліст відділу промоцій та реалізації туристичних проектів управління туризму Тернопільської ОДА Когут М. В.

Відкриваючи конференцію, заступник генерального директора з наукової і культурно-просвітницької роботи Національного заповідника «Замки Тернопілля» Володимир Чайка зауважив, що такий формат заходу відкриває нові можливості для науковців та дає змогу популяризувати свої об’єкти і ділитися цінним досвідом в сфері охорони культурної спадщини навіть в умовах карантинних обмежень.

Основними питаннями, що розглядалися на конференції стали дослідження та популяризація пам’яток України, проблеми та перспективи збереження культурної спадщини, а також здобутки і досягнення наукових та культурних закладів.

Зокрема, хочеться згадати доповіді дослідників з Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви». Заступник директора Олександр Борисюк у своїй доповіді висвітлив проблеми збереження сакральних пам’яток, а саме Михайлівської і Георгіївської церков – пам'яток архітектури XVII та ХХ ст. Завідувач відділу охорони пам’яток історії та культури Ярослав Ткачук подав перелік об’єктів історико-культурної спадщини заповідника, описав ремонтно-реставраційні роботи з їх збереження та висвітлив проблеми становлення та життєдіяльності заповідника, перспективи його розвитку.

Учасників конференції заінтригувала заступник директора комунального підприємства «Музей історії Дніпра» Світлана Павленко, яка поділилася досвідом створенням музею за шість місяців. Європейського рівня виставкові зали, освітлення, інсталяції і ще багато-багато цікавого можна побачити в новому музеї.

Не менш ґрунтовною та цікавою виявилась доповідь директорки централізованої системи публічно-шкільних бібліотек Теребовлянської міської ОТГ Наталії Михно. Йшлося про створення бібліоартмузею – платформи для промоції культурно-мистецького надбання громади і популяризації творчої спадщини відомого художника Михайла Бойчука. Сьогодні ентузіасти відновлюють родинну хату художника в с. Романівка на Теребовлянщині.

Актуальною стала доповідь вченого, архітектора, реставратора, члена Спілки архітекторів України Романа Могитича з м. Львова, в якій науковець згадує про маловідомі картографічні та писемні історичні документи, що досі не використовувались дослідниками у вивченні історії Теребовлі. Їх аналіз дозволить точно локалізувати ряд важливих громадських об’єктів давнього міста, що не дійшли до нашого часу, або видозмінені до невпізнання. Вивчення цих документів сприятиме їхній охороні, як пам’яток історії.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка Валентин Терещенко звернув увагу на дослідження конструктивних особливостей Микулинецького замку. Була зроблена спроба проаналізувати прояви місцевих традицій фортифікаційного будівництва та їх поєднання з елементами так званої «німецької фортифікаційної школи».

Ще одним із напрямків конференції була тема популяризації пам’яток культурної спадщини і розвиток туризму, тому хочеться згадати доповідь головного спеціаліста відділу архітектури і містобудування Теребовлянської ОТГ Ярослава Ярошевського, який розглядає використання старих фотографій в історичних дослідженнях та новітніх технологіях.

Директор КП «Туристично-інформаційного центру м. Теребовля» Степан Зелінський у своєму виступі розповів про діяльність очолюваної ним установи та висвітлив проблеми, з якими зустрічається центр у своїй роботі.

Можна з упевненістю сказати, що онлайн-конференція допомогла підняти багато проблеми у справі збереженні культурної спадщини України. На презентаціях науковців можна було побачити успіхи і труднощі, які стояли перед ними, та зусилля, витрачені на їхнє вирішення.

Висловлюємо вдячність кожному учаснику конференції, адже обмін досвідом допомагає в якісній реалізації поставлених завдань і викликів сьогодення.