Напрестольне Євангеліє із фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля»
Стародруки – видання, надруковані з середини ХV ст. (від початку запровадження друкарства в Європі) до 1830 року (до запровадження машин у друкарській справі) на ручних верстатах, на ганчір’яному папері. Українськими вважаються стародруки, випущені на етнічних українських землях, незалежно від мови чи шрифту, переважно кириличним і латинськими шрифтами.
Фондова колекція стародруків Національного заповідника «Замки Тернопілля» складається з різних книг релігійного змісту: псалтирі, часослови, молитовники, требники та ін. Особливе місце у колекції Заповідника займає Євангеліє, видане в 1704 році в друкарні Львівського Успенського братства друкарем Василем Ставницьким старослов’янською мовою і занесене в каталоги особливо цінних стародруків.
На титульному аркуші Євангелія вказана дата друку – 28.XI 1690 р., оскільки стародрук є майже точною копією книги надрукованої в 1690 році. На звороті титулу в оригінальному виданні 1690 р. зображений дереворит Євстафія Завадовського «Розп'яття», на звороті титулу Євангелія із фондів Заповідника – дереворит Никодима Зубрицького «Успення». Євангеліє – одна з головних священно-богослужбових книг і складається із чотирьох перших книг Нового Завіту, написаних євангелістами Матвієм, Марком, Лукою та Іоаном. В ній описується земне життя Ісуса Христа: його вчення, чудеса, проповіді, притчі, христові страждання, смерть, воскресіння та вознесіння на небо.
Текст друковано чорною фарбою, заголовки та важливі місця виділені червоною фарбою. На чистому аркуші перед титульною сторінкою поставлена печатка з написом від руки: «Предложено в часі Архірейської візитації Збараж дня 28.ІХ.1939. Церква Успення Б.М.» та підписом блаженного Никити Будки, першого єпископа УГКЦ в Канаді, священномученика, вихідця із с. Добромірки Збаразького району.
Титульний аркуш Євангелія оформлено бароковою рамкою, на якій зображені дванадцять апостолів між завитками виноградної лози, внизу – сцена «Успіння Богородиці».
Видання багато ілюстроване видатними українськими художниками-граверами: Памвою Бериндою, Георгієм-ієродияконом, Євстафієм Завадовським, Іллею, Никодимом Зубрицьким. Євангеліє містить 55 гравюр-дереворитів на євангельські теми. Особливий інтерес становлять чотири великі дереворити на весь аркуш із зображеннями євангелістів роботи майстра барокової гравюри Євстафія Завадовського. Три з чотирьох зазначених дереворитів мають підписи автора. Євангелісти зображені з їхніми символами (ангел – поряд із Матвієм; лев, що лежить біля ніг Марка; тілець – біля ніг Луки; орел – поряд з Іваном). Така іконографія євангелістів була характерна для книжної барочної гравюри й мініатюри. Ці гравюри незвичайні певною мірою тим, що на кожній із них зображено різні годинники.
Дерев’яна обкладинка Євангелія обтягнута тисненою шкірою кольору червоного дерева. На металевих наріжниках вигравірувані євангелісти, в середнику – Ісус Христос. Обкладинка прикрашена металевими зірками, сонцем, місяцем, по краях – орнамент з металу.
Євангеліє передане до фондів Заповідника о. Романом Сливкою, настоятелем церкви Успіння Пресвятої Богородиці м. Збаража у 1999 році. З того часу експонується в залі сакрального мистецтва Збаразького замку.
Книга має музейне, наукове, художнє, історико-культурне значення, займає гідне місце в історії українського книгодрукування.