Статті

ІЛЛЯ КОПРОВСЬКИЙ - МАЛОВІДОМИЙ ІКОНОПИСЕЦЬ РОДОМ ІЗ ЗБАРАЖЧИНИ

Згідно плану Національного заповідника «Замки Тернопілля» з пам'ятко-охоронної діяльності науковими співробітниками закладу проводяться роботи з виявлення, наукового вивчення, фотофіксації та обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини на території Тернопільщини. Спільно з працівниками Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини 1 червня 2023 року здійснено краєзнавчу розвідку селами Рогівець, Нижчі та Вищі Луб’янки і місцевим цвинтарем Збаража. Виявлено могильні надгробки скульпторів, придорожні фігури святих покровителів та пам’ятні знаки загиблих воїнів ОУН і УПА та взято їх на первинний облік державного реєстру. Була зроблена фотофіксація, геоприв'язка на місцевості та обміри пам'ятки. Під час розвідки також були зафіксована могила та збережена хатина місцевого скульптора Фелікса Пруського; могильний надгробок та місце, де знаходився будинок-майстерня малознаного митця родом із Збаражчини, а саме Іллі Копровського.
Ілля Копровський був маляром, іконописцем та скульптором. Родом чоловік зі Збаража, одружився на дочці о. Гавриїла Любовіча, пароха зі Старого Збаража. У подружжя народились десятеро дітей. Троє синів і семеро дочок. Про синів збереглося мало інформації, а зять Яків Хомик з с. Шельпаки працював в майстерні Копровського малярем.
Батько Іллі, Климентій Копровський, заснував майстерню в Збаражі, а пізніше у Нижчих Луб’янках. У 1860-х роках ця майстерня була потужним осередком іконопису на Тернопільщині та загалом на Галичині.
Донедавна його постать була знана лише місцевими краєзнавцям. Про його згадували у своїх дослідженнях Олег Мандрик та Тетяна Федорів, але широкому загалу його ім’я стало відомим після презентації альбому «Майстерня та учні Малярів Копровських» львівськими науковцями, які віднайшли авторський знак майстра на старовинному іконостасі. Авторами альбому стали – генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького – Тарас Возняк, завідувач відділу музею-заповідника «Олеський замок» – Борис Шенґера та керівник творчо-проектної майстерні «Розвій» – Андрій Олійник-Захарків. Видання вміщує кілька десятків його робіт і невелику історичну довідку про родину Копровських.
Завдяки співпраці Національного заповідника «Замки Тернопілля» з Львівською галерею мистецтв було досліджено записи про майстра та його родину в метричних книгах та зафіксовано згадки місцевих жителів про майстерню. Спільними зусиллями працівників двох інституцій вдалося виявити могилу Іллі Копровського на цвинтарі в селі Нижчі Луб’янки. Могила була у занедбаному стані, поросла чагарниками.
З ініціативи генерального директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолія Маціпури було здійснено реставрацію могильного надгробку. Оскільки основа під пам’ятником з часом викривилась через нерівномірне осідання землі, тому було прийнято рішення про її укріплення, щоб надалі збережена частина простояла найдовше.
Роботу виконав робітник з благоустрою господарського відділу заповідника Ярослав Грицеляк. Після детального вивчення стану зламаних частин хреста він зумів його майстерно відновити. Виявився п. Ярослав не тільки хорошим спеціалістом, але і творчою натурою, що має хороший досвід роботи з каменем. Його мистецькі роботи, прикрашають подвір’я і стіни будинку, радують своєю красою, правда тільки рідних, але в кожну з них майстер вклав частинку своєї душі.    
З допомогою працівників з благоустрою господарського відділу заповідника була розчищена від чагарнику частина цвинтаря, а реставрований пам’ятник повернувся на своє місце і встановлений на постамент.
У співпраці з Центром охорони пам’яток подано пропозицію щодо занесення даного об’єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Дослідження нашого минулого піднімає з небуття роботи унікальних майстрів, художників, скульпторів та іконописців, які оздоблювали храми рідкісними сюжетами ікон, творили унікальні скульптури та придорожні фігури. Тому спільна робота між Львівською національною галерею мистецтв імені Б.Г.Возницького, Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини та Національним заповідником «Замки Тернопілля» продовжуватиметься і надалі.
 
Наталія Ганусевич
науковий співробітник
НЗ «Замки Тернопілля»
Share
Повернутися