Іконописний пленер у Збаразькому замку

• Опублікував: Admin
• Переглядів: 221

Ікони супроводжують людину від народження і все життя. Ікона – це наш національний культурний бренд. Українці є східно-християнською нацією, і у нашій ментальності сакральні обереги займають особливе місце.

Днями на території Збаразького замку відбулося урочисте відкриття роботи іконописного пленеру. Взяти участь у ньому було запрошено сім членкинь іконописної школи «Радруж», яка діє при Українському католицькому університеті у Львові. Адже місія цієї школи вельми благородна - відродження і популяризація традиційного українського іконопису зокрема і сакрального мистецтва загалом.

Пленери у Національному заповіднику «Замки Тернопілля» проводяться вже традиційно, кілька років поспіль. На минулі пленери «Мандруємо замками Тернопілля», «Байда-Січ» ми запрошували відомих митців-живописців з усієї України, а також талановиту молодь та студентів.

Два роки тому на теренах заповідника було проведено міжнародний скульптурний пленер на козацьку тематику. А ще раніше відбувся іконописний пленер для викладачів та студентів Львівської академії мистецтв.

У відкритті цьогорічного пленеру взяли участь народний депутат України Людмила Марченко, заступник голови Збаразької районної державної адміністрації Сергій Стець, заступник голови Збаразької районної ради Юлія Чванкіна, настоятель церкви Воскресіння Господнього о. Олексій Боднарчук.

Молода мисткиня, учасниця пленеру Ольга Хмілевська розповіла присутнім про роботу іконописної школи «Радруж», яка існує вже понад 15 років, про техніку виконання полотен. За час існування іконописної школи її викладачі та студенти написали сотні ікон. Іконописиці працюють у стародавній техніці темперного іконопису, коли натуральні мінеральні фарби розводять яєчним жовтком. Вчителі іконопису передавали майстерність учням протягом багатьох століть. Бо не секрет, що без техніки мистецтво не може існувати довго. Іконопис – це велика відповідальність, тому що він зображує Лик Бога. Саме тому студенти спочатку вивчають техніку від майстрів, а потім намагаються створювати власні.

Ольга Хмілевська відкрила й інші таємниці іконопису: «Для того, щоб написати ікону, потрібно розчинити натуральні пігменти яєчною емульсією і пошарово нанести фарбу на підготовлену дошку. Навіть на підготовчому етапі існує багато нюансів: як технологічно підготувати фарбу, як писати пігментами, як правильно покрити дошку грунтом, як наносити фарбу пошарово. Під час написання ікони теж потрібно розуміти, як згідно різних традицій моделюються лики та прописується світло. Ми навчаємось усієї послідовності: від підготовки дошки до лакування готової ікони». Після цього учасниці коротко розповіли про себе.  Наприклад, координатор проєкту Людмила Секунда – архітектор за освітою, закінчила іконописну школу «Радруж», де і викладає іконопис. У її творчому доробку близько 60 ікон. Тетяна Попружка – математик за фахом, проте все життя захоплюється фотографією, а з 2014 року займається написанням ікон. Ольга Бойко працює лікарем-психіатром, спеціалізується в гомеопатії та психотерапії. Написала 12 ікон, виконаних в техніці яєчна темпера на левкасі, та три ікони на склі. У всіх учасниць проекту різний фах, вік, але всіх їх об’єднує велика любов до Бога та до написання ікон.