ІГНАТІЙ ТОКАРЧУК – РИМО-КАТОЛИЦЬКИЙ АРХІЄПИСКОП, УРОДЖЕНЕЦЬ ЗБАРАЖЧИНИ
Відомі українці прославили нашу країну та її народ в різних куточках світу. Саме вони творили історію і зрештою змінили світ. Завдяки їхнім винаходам, досягненням та перемогам світ дізнавався про Україну. Вони - наша гордість і приклад для наслідування! Одним із них є Ігнатій Токарчук.
І. Токарчук - римо-католицький архієпископ, польський релігійний діяч, доктор філософії, перемишльський дієцезіальний єпископ, перший Перемишльський архієпископ-митрополит, архієпископ ad personam (наданий на знак визнання його досягнень, архієпископ-емерит Перемишльської архідієцезії. Слуга Божий під час польського комуністичного режиму, він найбільше запам’ятався своєю діяльністю в ім’я Віри та тим, що йому вдалося побудувати понад 430 католицьких церков, розкиданих по території Польщі, незважаючи на опір і відсутність дозволу комуністичної влади.
Він народився 1 лютого 1918 року в Вищих Луб’янках, за кілька кілометрів від Збаража, в сім’ї заможного селянина Симона та Марії. Після трикласної початкової школи в селі Вищі Луб’янки продовжив навчання в Державній Гімназії ім. Генріха Сінкевича у Збаражі, яка містилася в монастирських приміщеннях оо. Бернардинів. У 1937 році був прийнятий до Львівської духовної семінарії, а також став студентом теологічного факультету Університету Яна Казимира у Львові. Навчання було перервано початком Другої світової війни. До Львова І. Токарчук повернувся у вересні 1940 р., де продовжив навчання у підпільній семінарії. 21 червня 1942 року єпископ-помічник Євгеній Базяк висвятив його на священика у Львові. Свою першу святу месу 28 червня 1942 року відправив у костелі св. Антонія. На згадку про цей факт через 60 років була встановлена пам’ятна дошка у відновленому храмі міста Збаража.
Після повторного захоплення Львова радянською владою в листопаді 1945 року він виїхав до Катовіце, де був вікарієм у парафії Христа Царя. У 1946-1951 роках навчався в Люблінському католицькому університеті та отримав ступінь доктора філософії. Рік був асистентом на філософському факультеті Люблінського католицького університету.
Випускник Люблінського католицького університету, І. Токарчук був найстарішим польським єпископом, висвяченим у Львові, йому вдалося врятуватися під час Другої світової війни, незважаючи на те, що його засудили до страти. Переживши як терор нацистського режиму, так і переслідування католиків з боку комуністичної партії, він завжди боровся за свободу слова та віросповідання. Монсеньйор Токарчук був активним помічником демократичної опозиції в Польщі під час комуністичного режиму.
Через посилення комуністичних репресій виїхав до Ольштина, де був лектором у місцевій духовній семінарії. У 1954-1957 рр. був парохом у Гуткові, а потім до 1960 р. академічним капеланом. У 1962 році він повернувся до Любліна, де став доцентом кафедри душпастирської теології Люблінського католицького університету. Тут 3 грудня 1965 року отримав папську номінацію на перемишльського єпископа. Його освятив 6 лютого 1966 року в Перемишльській катедрі Предстоятель о. Стефан Вишинський. Своїм єпископським гаслом він взяв слова «Deus Caritas» (Бог з любов’ю). 16 лютого 1967 року став членом Головної комісії єпископату Польщі. З 1975 року був членом Єпископської комісії загального душпастирства та Комісії церковного будівництва. Він очолив комісію «Justitia et Pax».
«Стійкий єпископ», «опора для опозиціонерів», нещадний критик комунізму. Біографія архієпископа була вписана в історію Польщі ХХ століття, а його душпастирське служіння вийшло за межі Перемишльської дієцезії. Це було важливо не лише для неї, але й надзвичайно важливо для Католицької Церкви в Польщі та її стану в часи падіння комунізму.
3 червня 1991 року Папа Римський Іван Павло ІІ надав Ігнату Токарчуку сан архієпископа ad personam, а 25 березня 1992 року возвів його в сан архієпископа митрополита Перемишльського.
3 травня 2006 року Президент Республіки Польща Лех Качинський на знак визнання його видатних заслуг перед Батьківщиною, за його діяльність за демократичні зміни та вільну Польщу, відзначив архієпископа І. Токарчука найвищою державною відзнакою Республіки Польща – Орденом Білого Орла. 13 березня 2018 року Президент Республіки Польща Анджей Дуда посмертно нагородив його Хрестом Свободи та Солідарності.
Єпископ Ігнатій Токарчук назавжди залишиться також пов'язаний з Україною. Його старання зберегти греко-католицькі храми від руйнувань на Львівщині дуже дивували, але з часом оцінили. Він надавав римо-католицькій Церкві величезну допомогу: сприяв у зборі коштів для побудови та відновлення храмів, підтримував проведення історично-культурних заходів (виставок, лекцій тощо), чимало підтримав також і видавництво часопису «Волання з Волині».
Велику допомогу надав Ігнатій Токарчук у збереженні і поверненні Чудотворного образу Матері Божої Збаразької до костелу св. Антонія м. Збараж. Ще в 1946 році отці Бернардини залишаючи місто забрали з собою образ Матері Божої Збаразької і перевезли до монастиря в Лежайську (Польща), де він перебував до 80-х років ХХ ст. Культ пошанування ікони Матері Божої Збаразької був відновлений на перемишльській землі. Палким шанувальником Збаразької Мадонни став архієпископ Ігнатій Tокарчук.
З його відома ікона була передана до костелу в Пралковцях (Prałkowce, województwa Przemyskiego). Сьогодні вона зберігається у головному вівтарі храму. Біля ковчегу для дарів стоїть срібний келих з грудочкою землі зі Збаража. Старанням Ігнатія Токарчука була виготовлена копія чудотворного образу Матері Божої Збаразької, освятив її Папа Римський Іван Павло ІІ. В 90-х роках ХХ ст. вона повернулася в рідне місто Збараж. Парафіяни костелу св.Антонія м. Збараж завжди пам’ятатимуть про велику доброту і жертовність архієпископа І.Токарчука, який старався допомогти новоствореній парафіяльній спільноті у відбудові храму.
У 2006 році Інститут національної пам’яті відкрив виставку книг і документів під назвою «Архієпископ Ігнацій Токарчук – Церква, влада, суспільний опір», яка експонувалася в приміщенні Збаразького костелу. Виставка містила документи та світлини, що відображали життєвий шлях о. Іґнацій Токарчук – від родинного дому, через богословські студії у Львові, висвячення на священика, душпастирську працю в довоєнному Львівському воєводстві, потім наукову працю до служіння Церкві та народу як ординарія Перемишльської дієцезії. На виставці також було представлено документи та світлини з архіву Інституту національної пам’яті, що ілюструють політику комуністичної влади щодо релігії та Католицької Церкви. Ці раніше не експоновані й не публіковані матеріали свідчать про масштаби «інтересу», з яким співробітники 4-го відділу МВС оточили особу о. єпископ Ігнацій Токарчук. Йдеться про звіти та інші документи, підготовлені відділом І в відділі IV МВС, а також фрагменти списків «таємних співробітників і політико-оперативних зв’язків», які діяли в оточенні о. єпископ Ігнацій Токарчук.
2 січня у Перемишльському кафедральному соборі (Польща) відбувся похорон нашого земляка (уродженця Тернопільщини) архієпископа-емерита Ігнатія Токарчука, котрий відійшов до Господа 29 грудня 2012 року у віці 95 років. Похоронні урочистості очолив Краківський митрополит кардинал Станіслав Дзівіш. Присутні були Варшавський митрополит кардинал Казимир Нич, Кєлєцький ординарій єпископ Казимир Ричан, котрий виголосив проповідь, Апостольський нунцій у Польщі архієпископ Celestino Migliore, котрий зачитав телеграму Святішого Отця Бенедикта XVI, десятки єпископів та близько семи сотень священиків з Польщі та України. Похоронили його у крипті катедри, згідно з волею померлого до його труни вкладено землю з рідного села Вищих Луб'янок біля Збаража на Тернопільщині.
Архієпископ Ігнатій Токарчук є значно заслуженою особою для увіковічення історії польського народу. Але дуже важливим для України було те, що він ніколи не забував звідки він родом.
Наталія Ганусевич
науковий співробітник
Національного заповідника «Замки Тернопілля»
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net