Чудотворна ікона храму – образ матері Божої Збаразької

Опублікував: Admin
Переглядів: 371

Найдорожчим релігійним скарбом для українського народу завжди був, є і буде чудотворний образ Матері Божої. Від найдавніших часів нашого краю він є найбільшою духовно-релігійною опорою і втіхою населення на важкому історичному шляху. Через освячення, силою благодатної присутності в іконі відбувається зустріч того, хто молиться, з тим, хто на ній зображений, через ікону вірний може отримати прощення і підтримку.

Праобразом Матері Божої Збаразької була ікона Ясногірської Матері Божої. За легендою, ікона Матері Божої приписується святому євангелісту Луці. В єрусалимському будинку, де Спаситель здійснив Тайну вечерю і де відбувалося Зішестя Святого Духа на апостолів, Лука попросив Богоматір дозволу змалювати її священне для християн зображення. Діставши згоду євангеліст Лука створив декілька образів. За тією ж легендою, ікони Богородиці, створені святим малярем, спочатку перебували в Єрусалимі. Ймовірно, до столиці Візантії ікону привезла Єлена. Там її й побачив давньоруський князь. Після служби в імператорському війську він отримав у дар цю ікону. Так чудотворний образ потрапив із Константинополя в Київську Русь. Як спадщина, ікона перейшла до князя Лева, сина короля Данила Галицького. Спочатку її зберігали у василіанському монастирі у Львові, а потім князь Владислав Опольський в 1383 році вивіз ікону з Галичини і віддав під опіку монахам ордену павлінів у Ясногірський монастир, який знаходився у Ченстохові.

Чудесну копію Ясногірської Пані замовив тодішній власник міста Януш Збаразький, воєвода Брацлавський з метою поширення культу Марії та охорони католицької віри перед впливами православ'я і протестантизму.

Спис Збаразької був зроблений до часу, коли вона стала відома на весь світ, як Ченстоховська ікона Матері Божої (з ранами на обличчі). Її образ повторюється один в один: кольором одежі, виразом очей, положенням рук, нахилом голови, але немає ран на обличчі Матері Божої і сам вигляд ікони освітлений.

Образ мальований олійною технікою, для цього була вручну виготовлена чеканка на мідній пластині. На іконі Збаразької Матері Божої ми бачимо Діву Марію, голова якої покрита омофором. Її очі дивляться прямо на того, хто дивиться на ікону. Жінка одягнена в покрив, прикрашений шестикутними зірками, брошками і камінням. Дитя сидить на лівому колінні Матері, вираз обличчя Його безпосередній і лагідний. В лівій руці тримає книгу, а правою благословляє світ. Сукня Дитятка червоного кольору викладена золотими квітами (розетками). Голови обох постатей оточують ореоли, що не мають пластичності, а всього лише обкреслені на золотому фоні.

Знаходився образ Матері Божої на головному вівтарі першого римо-католицького храму міста (зараз с. Старий Збараж). Родина князів Збаразьких була фундаторами і інших католицьких храмів, де поширювала чудотворний образ Матері Божої. Зокрема такий образ отримав Кременецький Богоявленський Василіанський монастир, де згадується молитва до Матері Божої про захист Кременця від вогню, війни і іншої шкоди.

В часі драматичної долі для наших земель, наскоків турецьких військ, татарських, козацьких, зображення образу Матері Божої являло собою завжди об'єкт культу і пошанування. Він маючи чудодійну силу, рятував і допомагав сотням віруючим різних конфесій, які здійснювали сюди численні паломництва не тільки з Галичини і Польщі, а й Східної України, Білорусії, Прибалтики, Угорщини, Австрії, є згадки про багато милостей і див, які відбувалися в тому часі. Перед іконою молилися королі Польщі: Ян Казимир, Михайло Корибут Вишневецький, Ян IIІ Собеський, князі Збаразькі, Вишневецькі, Тишкевичі, Потоцькі, Замойські. А коли Збараж відвідав Михайло Корибут Вишневецький – король Польщі (1669-1679), його коштом ікону Збаразької Матері Божої було оздоблено срібним окладом з золотими ліліями, виготовленими київськими золотарями.

У ХVІІІ ст. після знищення костелу в Старому Збаражі ікону було перенесено у новозбудований парафіяльний костел м. Збаража на Фарній площі міста. Там вона перебувала до кін. ХVІІІ ст. В результаті пожежі храм був знищений, а ікону передали до монастиря оо. Бернардинів (зберігалася у захристії костелу).

Князь Юрій Збаразький, власник міста, краківський каштелян запросив до міста оо.Бернардинів. Для їхніх потреб у 1627 р. було закладено монастир. Збереглися перекази про будівництво костелу монастиря оо.Бернардинів. Під час забивання палей (костел збудовано на дубових палях), один кріпак зірвався з риштувань, впав в болото й почав топитися. Залементувала жінки з дітьми і звернулася до чудотворного образу Матері Божої Збаразької, який знаходився у парафіяльному костелі старого міста, благаючи про допомогу. Утопаючому кинули дерев’яну линву, за яку він схопився руками, потім шнур. Кріпак був врятований. Саме такими в народній пам’яті залишилися легенди про чудесне спасіння та допомогу Святого образу.

У 1750-х роках розпочалася зведення нового монастирського комплексу, коли Збараж перейшов у спадок до коронного гетьмана і краківського каштеляна Йосифа Потоцького, а потім до сина Станіслава. Цей період називають другим заснування монастиря. Інтер’єр костелу був оздоблений у 1755-1759 роках дев’ятьма вівтарями роботи Львівського різьбяра Антона Осинського. У 1789 році після пожежі у костелі були втрачені декілька ікон, на їх місце були встановлені нові в чому числі була виставлена ікона Збаразької Божої Матері. Хоча Збаразька ікона ніколи не була офіційно коронована, впродовж цілого періоду вона була об’єктом великого культу пошанування для вірних. В 1946 році отці Бернардини залишаючи Збараж забрали з собою образ Матері Божої Збаразької і перевезли до монастиря в Лежайську (Польща), де він перебував до 70-х років ХХ ст.

Культ пошанування ікони Матері Божої Збаразької був відновлений на перемишльській землі. Палким шанувальником Збаразької Мадонни став архієпископ Ігнатій Tокарчук, родом із Збаражчини.

З відома перемишського архієпископа ікона була передана до костелу в Пралковцях (Prałkowce, województwa przemyskiego). Сьогодні вона зберігається у головному вівтарі храму. Біля ковчегу для дарів стоїть срібний келих з грудочкою землі зі Збаража.

Старанням Ігнатія Токарчука була виготовлена копія чудотворного образу Матері Божої Збаразької, освятив її Папа Римський Іван Павло ІІ. В 90-х роках ХХ ст. вона повернулася в рідне місто, де була виставлена в тимчасовій капличці у внутрішньому дворику монастиря оо. Бернардинів. Але навіть копія Чудотворного образу Матері Божої творить дива. Коли 1997 році горів монастир, його настоятель о. Максиміліан стояв перед образом Матері Божої і молився за спасіння каплички. І сталося чудо, лавина вогню захлинулася перед Божою силою – Святим образом.

У 2000 році ікона Матері Божої була перенесена до відновленого костелу Святого Антонія з Падуї і Святого Юрія мученика м. Збараж та знаходиться у лівому боковому вівтарі центральної нави храму. Образ Матері Божої завжди найбільше був в пошані. Вона приходить на допомогу тим, які з вірою взивають до Неї.

Наталія Ганусевич

науковий співробітник

Національного заповідника «Замки Тернопілля»