П’ять причин, щоб відвідати містечко Скалат
Скалат – містечко у Тернопільській області, яке оповите давньою та цікавою історією. Його варто відвідати, щоб відчути чарівну атмосферу і насолодитися незабутнім стародавнім колоритом, що панує в містечку. Пропонуємо вашій увазі 5 причин, чому потрібно їхати в Скалат:
1. Перше,що приваблює туристів приїхавши до містечка - Скалатський замок – його древня велич. Замок– пам’ятка оборонної архітектури, яскравий приклад регулярних баштових замків ХVII століття. Його в 1630-1634 роках збудував галицький мечник Кшиштоф Віхровський. У ХVII столітті замок знаходився на околиці міста й охороняв під’їзди до нього. Сьогодні ж він знаходиться у самому серці Скалата і, безумовно, є найпривабливішим його туристичним об’єктом. Особливий інтерес становлять підземні ходи Скалатського замку та пивниці. За легендою, підземні ходи від замку тягнулися на 12 кілометрів аж до Гримайлова. В підвали кожної з веж можна було потрапити за допомогою трьох тунелів. В тих же тунелях у мирний час мешканці облаштовували приватні льохи, де тримали пиво та припаси. До речі, є свідчення, що у Скалаті вже у XVII столітті була своя пивоварня. Свято Замку, літні фестивалі, майстер класи, лицарські бої Щорічно в Скалаті на території замку проводяться міжнародних та місцеві фестивалі, майстер-класи, лицарські бої, з’їзд байкерів та інші цікаві події. Під час проведення фестивалів, кількість туристів значно збільшується, адже всі хочуть побачити це захоплююче дійство і навіть взяти участь в ньому.
2. Містечко з магдебурзьким правом. На межі XVI-XVII століть (у 1600 році) містечко одержало магдебурзьке право. Згідно історичних даних, Скалат був не дуже багатим населеним пунктом, хоча Магдебурзьке право високо цінувалося в ті часи і надавалося відносно великим містам (1356 – Львів, 1374 – Кам'янець-Подільський, 1497 – Київ). Воно обмежувало втручання з боку королів чи княжих чиновників, з часом це зробило Скалат вельми заможним містом.
3. Костел св. Анни Поруч із замковими стінами стоїть величний неготичний костел. Костел Св.Анни м.Скалат фото Віктор Феськів 2019р. та костел споруджений за проектом Теодора-Мар’яна Тальовського 1900р. Перший храм тут було споруджено у 1643 році в романському стилі. У 1703 році його заново відбудували після військових руйнувань. Новий, третій костел будували протягом 1816 - 1817 років, а освятили – у 1827 році на честь Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1898 році храм згорів. Уже в 1900 році на його місці постає новий костел у романсько-готичному стилі, збудований за проектом Теодора-Маріяна Тальовського. В 1950-х роках костел підірвали. Нині можна побачити уже п’ятий храм на цьому місці. Зі старого костелу вдалося зберегти лише дзвони, а також 4 скульптури святих з головного вівтаря, скульптуру Св. Анни з бічного та образ Матері Божої Утішительки.
4. Єврейське містечко та унікальна синагога Як і в інших містах Галичини, населення Скалата колись складалося з трьох великих громад – українців, поляків і євреїв. У 1765 р. в Скалаті було 686 євреїв. В кінці 19 століття Скалат став повітовим центром. У 1870 р з 4952 жителів міста 2553 були євреї. Згідно "Географії Галичини" Korpetnicki, в 1786 р. Скалат був власністю родини Терли з Чехановців. Незабаром місто стало власністю князів Понятовських, і в 1869 році вони продали Скалат поміщику єврею Зіскінд Розенстоку. У 1900 році з 6228 мешканців було 2791 єврей, були синагога і 9 молитовних будинків. Про колишню єврейську громаду нині нагадує лише синагога XVIII століття. Якщо вирити спеціалістам з юдаїки, вона унікальна. Зазвичай синагоги у плані є прямокутними або майже квадратними (як, наприклад, у Сатанові чи Гусятині), а в Скалаті юдейська божниця у плані нагадує літеру «Т».
5. Старовинна архітектура. Від австрійських часів у місті збереглося декілька сецесійних кам’яниць та кам'яниць в стилі модерн, а також будинки староства, повітового суду та інших муніципальних установ. Від храмів до замку веде вулиця Грушевського та Тернопільська. Їхня «австрійська» забудова майже цілковито збереглася. Тут можна відчути дух і колорит галицьких містечок часів Франца-Йосифа. Більшість будинків в містечку справді «цісарські», а не «польські». Що яскраво засвідчує цегла з клеймом «Skalat» – така тут випускалася на самому початку ХХ століття.
Юлія Смоляк
науковий співробітник
Скалатського відділу
Національного заповідника «Замки Тернопілля»
https://www.tenews.org.ua/post/show/1616094814-5-prichin-schob-vidvidati-mistechko-skalat
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net