Легенди селища Вишнівець. "Легенда про “ Білого лицаря ”
Легенда про “ Білого лицаря ”
Впродовж віків стоїть на високих кручах над річкою Горинню грізний замок князів Вишневецьких – родових дідичів древнього Вишневця. Немало крові пролилося під його стінами, коли приходили на наші волинські землі жорстокі та жадібні вороги. Сотні мужніх захисників поклали тут своє життя, боронячи святиню роду, а з нею і майбутнє своїх дітей. Та знову і знову підіймався з руїн замок, а разом з ним і відроджувалося життя.
Давно уже відгриміли гармати, не чути і дзвону мечей. І лише Білий лицар з'являється опівночі з глибоких підземель старого Вишневецького замку, марно шукаючи слідів своїх мужніх побратимів. Де вони, гроза турків і татар? Ніхто уже не відповість, і лише тихенький подих вітру колише верхівки вікових дерев, наповнюючи душу невимовним та чистим жалем.