Легенди містечка Скалата. "Легенда про відважного хлопчика"
Легенда про відважного хлопчика
Одного травневого дня світило ясне сонечко, зеленіла травичка, легенький вітерець гойдав вербові котики. Невгамовні бджілки збирали нектар з перших весняних квітів. В повітрі пахло медом.
Край непрохідного болота хлопчик пас корову. На ньому були коротенькі полатані штанці, з- під яких виглядали порепані босі ноженята. Він тихенько наспівував пісеньку. Ніщо не віщувало біди. Нараз із сторони Товтрів насунула чорна хмара пилу, почувся тупіт коней і улюлюкання. Мова була чужа і незрозуміла. «Татари!» - блискавично майнула думка у хлопчика. - Як же сповістити людей про небезпеку, як врятувати рідне місто від ворогів?». Та було вже пізно…
Татари зіскакували з коней, двоє із них підійшли до хлопчика і наказали провести їх через трясовину, щоб зненацька напасти на місто. Хлопчик погодився. Вів їх через непрохідне болото, йому одному знайомими стежками. Нараз хлопчик звернув у бік. Трясовина почала засмоктувати татар, а разом і з ними і відважного хлопчика. Ще хвилина - і всіх накриє болото. В паніці татари почали кричати: «Мантій!», що означало: «заманив нас у безодню». Ворожа стріла прошила молоде серце хлопчика.
Місто було врятовано. Вдячні жителі і по сьогодні пам`ятають легенду про відважного хлопчика. На згадку про цю подію частину Скалата, де він загинув, називають Мантявою.