Легенди містечка Скалата. "Легенда про розбійника"

• Опублікував: Admin
• Переглядів: 365

Легенда про розбійника

У Товтрах, коло села Новосілка, що примикає до Скалата, є гора Панталиха. Певно, найвища з усіх навколишніх гір, вона вся під лісом і поросла вся травами. А на самому вершку – виїмка. Її називають «Сідло». А сусідні, нижчі гори,  то  «Великі і Малі Горшки». Повідають, що в тих горах ховався розбійник Панталаха зі своїми хлопцями по тім, як вчиняв грабунки панів і крамарів. Він був у Скалаті, як ми вже знаємо,  ковалем. Але крамарі намовили австрійські власті, і ту кузню в нього забрали за борги. А коваль з того часу вдався до розбою. Він нікого не вбивав. Робив так: «Гроші, на бочку і … гайда додому». Скажеш комусь - спалять дім, або оберуть до нитки. Добрий був чоловік і вельми моцний. В багачів брав, а бідним давав…

А люди прості часом знали, де ховався Панталаха, і ходили до лісу на ту гору, нібито молитися до святого місця. Там, на Горшках, є один камінь великий, що видається за людську голову, а коло нього в другому камені – слід ноги. Як була посуха, то люди ходили туди вимолювати дощу. Але частіше минали «Горшки» і йшли до «Сідла». Панталаха всім помагав. Ніхто не вертав голіруч.

А як шандарі прочісували ліс, то Панталаха з хлопцями ніби під землю провалювався. Як не шукали – не знайшли жодного разу. Кажуть, що в горах є печера, в якій донині хороняться скарби Панталахи. А ще кажуть, що ці скарби зачаровані в цих каменях – горшках, і лише той, хто поклянеться віддати все золото на благе діло, візьме їх.