Легенди міста Теребовля. "Про Ікону Теребовлянської Матері Божої"
Про Ікону Теребовлянської Матері Божої
Турки, захопивши Кам’янець-Подільський, немов зграї оскаженілих вовків, робили наскоки на села і містечка Поділля. Одним із таких міст, на яке у 1673 році замахнувся кривавий яничарський ятаган, було місто Теребовля. Тоді мешканці міста всі поспіхом перейшли до замку, забравши із собою чудотворну ікону. Бусурмани, зібравши велике військо, з погордою вирішили захопити його за першим приступом. Та чотирнадцять разів нехристи штурмували замок і не могли його здобути. Дуже розлючені, вони не могли ніяк зрозуміти, як це горстка теребовлян насмілилась їм протистояти та воювати із ними, коли вже все Поділля було в їхніх руках. Озлоблені турки вирішили підірвати укріплені стіни. Для цього заложили потужні міни, підкопавши мур. Вороги думали, що ці мури поховають під собою відважних оборонців міста. Але теребовлянці молитовно звернулися до своєї покровительки. Не могла Мати роду християнського не захистити плачучих дітей, не могла не вислухати молитов їхніх батьків, що, впавши на коліна, молились перед її іконою. Очікуючи вибуху мін, як засвідчили самі турки і два молдавські воєводи, що були в турецькому війську, завойовники побачили Пресвяту Діву у світлосяйній ризі, що ходила по мурах, відвертаючи від оборонців кулі, ядра та вибухи мін. Страшний вибух мін не знищив мурів, а всією силою кинув нижні камені у військо бусурман. Втративши більшу частину свого війська і побачивши, яку оборону в особі Богородиці мають теребовлянці, турки з татарами в паніці почали тікати від Теребовлі в сторону Гусятина.
З того часу слава про Теребовлянську ікону рознеслась по цілому нашому краї. До цієї ікони стали сходитись прочани із усіх куточків України, аби випросити біля цього образу покрову та помочі Пречистої у різних потребах та нещастях.