Нова колекція меблів у Збаразькому замку

• Опублікував: Admin
• Переглядів: 488

Експозиційну залу «Меблі» Національного заповідника поповнив 21 антикварний експонат із Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НАН України, м. Львова. Серед переданих експонатів шафа кінця XVIІ ст. з Центральної Німеччини; столик-секретер кінця XVIІІ ст. з Південно-східної Польщі; секретер, Північна Італія, кінець XІX ст.; скрині (другої половини XVI ст., Південна Німеччина і XVIІ-XІX ст., Італія, Ломбардія); столик-підставка із скринькою, Англія, 1790-1810 рр. та інші. 

Матеріал, з якого виготовлялися меблі, був різноманітний. Найбільш цінні різьблені меблі робили з привізного чорного і коричневого дерева, а також з горіха, забарвлюючи його в бронзовий колір. З місцевих порід частіше вживали дуже зручну для різьблення липу, рідше дуб, а з хвойних дерев — кедр, сосну. З технік декорування виробів, які застосовувались, чільне місце належить різьбі у формі завитків, листя чи стилізованих рослинних мотивів, ритмічних рубців, не менш поширеним було й орнаментальне малювання. Розповсюдженою в XVI — XVIII ст. була також інтарсія. Вона виникла як чисто столярська художня техніка на противагу різьбі і малюванню. Гра світла й тіней, яку дає різьба, замінена не менш цікавими колористичними ефектами матеріалу, з якого виконано інтарсію. Нерідко столяр, перебуваючи ще під сильним впливом рельєфної різьби, для осягнення тіней в інтарсії, звертається до народної техніки випалювання. Згодом появилася накладна інтарсія — техніка вирізування з форніру орнаментальних мотивів і наклеювання їх на площу предмета. Майже одночасно з накладною інтарсією столяри застосовують наклеювання половинок різних, переважно архітектурного характеру, елементів, окремо формованих на токарному верстаті.