Відбулася наукова конференція на тему: «Сакральне мистецтво у музейних збірках: актуальні питання комплектування, збереження, атрибуції та популяризації»
У відповідності до плану роботи Національного заповідника «Замки Тернопілля» на 2023 рік 12 жовтня в Білокамінній залі Збаразького замку відбулася наукова конференція на тему: «Сакральне мистецтво у музейних збірках: актуальні питання комплектування, збереження, атрибуції та популяризації». Дана конференція мала два напрямки роботи – офлайн та онлайн формати.
В процесі підготовки до конференції було розроблено основні положення інформаційного листа та визначено вимоги до надсилання статей і матеріалів. На низку наукових, навчальних, музейних та пам’яткоохоронних закладів були розіслані вказані інформаційні листи із запрошенням на конференцію. На основі одержаних заявок було розроблено Програму наукової конференції.
Співорганізаторами наукового заходу виступили Інститут народознавства Національної Академії наук України, Департамент культури та туризму Тернопільської ОВА, Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.
З вступним словом до учасників конференції звернувся заступник голови Тернопільської обласної військової адміністрації Віктор Устенко. Він наголосив на важливості збереження сакрального мистецтва, його атрибуції та популяризації. Також він дуже слушно зауважив, що наше ставлення до культурного надбання людства визначає рівень цивілізованості суспільства.
Модератор даного заходу – Наталія Адамович, головна зберігача фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Пленарне засідання розпочала онлайн учасниця Ірина Марголіна, завідувачка сектору комплексних наукових досліджень пам'яток Національного заповідника "Софія Київська" котра спільно Михайлом Панченко, завідувачем сектору видавничої роботи Національного заповідника "Софія Київська" підготувала доповідь на тему: «Комп'ютерна реконструкція втраченого живопису домової церкви Будинку митрополитів Національного заповідника "Софія Київська"». Пані Ірина розповіла про дослідження історії зведення й опорядження Будинку митрополитів Києво-Софійського монастиря, Збережений і втрачений стінописи домової церкви на першому поверсі митрополичого палацу. Ознайомила учасників з першою спробою умоглядної реконструкції втраченого стінопису домової церкви Будинку митрополитів.
Продовжив роботу пленарного засідання Олександр Крамар, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики, керівник лабораторії кіберфізичних систем Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя з доповіддю на тему: ««XR-додатки для підтримки мистецьких експозицій музейних комплексів на прикладі дерев’яних скульптур Івана Мердака із фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля», продемонструвавши учасникам віртуальну реальність огляду даних скульптур у спеціальному додатку. Пан Олександр зазначив, що XR-технології сьогодні набувають все більшої актуальності. Це так звана розширена реальність. Автори даної доповіді запропонували використати можливості нових технологій для створення захопливого віртуального досвіду, здатного перенести глядача у експозиційний простір музею на прикладі дерев’яних скульптур нашого відомого земляка.
Інформативним був виступ кандидата мистецтвознавства, заступника директора з наукової роботи Інституту народознавства НАН України Андрія Клімашевського, котрий виступив з доповіддю на тему: «"Весь світ - театр" у гендерних образах рекламного плакату Європи і Львова кінця ХІХ - поч. ХХ ст. ( на основі аналізу фондової збірки європейського плакату Музею етнографії та художнього промислу ІН НАНУ)».
Доповнила виступ свого попередника завідувачка сектору обліку Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України Галина Виноградська. Також вона виголосила і свою доповідь на тему: «Пам’ятки сакрального мистецтва культового та декоративно-ужиткового призначення в експозиційних та виставкових проєктах Музею етнографії та художнього промислу». Вона детально розповіла про таку галузь творчості, як декоративно-ужиткове мистецтво, також про мистецтво створення та художнє оформлення виробів культового призначення.
Наступним доповідачем був доктор історичних наук, професор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Микола Бармак з доповіддю на тему: «Музейні інновації під час та після закінчення російсько-української війни». Він зазначив, що у час повномасштабної війни, коли російські музейники створюють пропаганду, схвалюють агресію та беруть участь у незаконних переміщеннях українських колекцій, музеї України стають частиною національної безпеки, створюючи різні інновації для збереження Музейного фонду України.
Під час роботи наукової конференції учасники відкрили для себе непересічну постать в історії Дніпровського Надпоріжжя – Олександра Бодянського. Про його життя та діяльність розповіла Тетяна Шелемєтьєва, старша наукова співробітниця відділу науково-фондової роботи Національного заповідника "Хортиця" виступивши з доповіддю «Олександр Бодянський - легенда Надпоріжжя».
Наступним доповідачем наукової конференції стала Ольга Сошнікова, кандидатка філософських наук, виконуюча обов’язки директорки Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова. У своїй доповіді «Музей на лінії вогню» пані Ольга розповіла про всі ті жахи повномасштабного вторгнення, які вони з колективом пережили і досі переживають, проте наполегливо виконують свої посадові обов’язки – оберігають музейні колекції, що є частиною Музейного фонду України. Пані Ольга подякувала всім організаціям та міжнародним фондам, які долучилися до допомоги по охороні та збереженню цінних музейних надбань українського народу.
Продовжила роботу конференції доцентка Української академії друкарства; завідувачка відділу реставрації та консервації рідкісних видань Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Леся Дзендзелюк з доповіддю «Атрибуція сакральної документної пам'ятки». Пані Леся наголосила, що атрибуція пов'язана з визначенням достовірності, аутентичності документа, його автора, місця і часу створення і здійснюється вона вузьким спеціалістом.
Надзвичайно емоційною та пізнавальною була доповідь «Скульптура Іоанна Предтечі з Малієвецького василіянського монастиря у фондах Малієвецького обласного історико-культурного музею», з якою виступила директорка Малієвецького обласного історико-культурного музею Анастасія Донець. Авторка продемонструвала учасникам слайди з малозбереженими скульптурами святих і висловила припущення щодо їх атрибуції по наявних символах.
Наступною виступила Ганна Врочинська, кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України з доповіддю: «Сакральне мистецтво: між трактуванням традицій та стилістикою сьогодення». Пані Ганна влучно підмітила, що основними питаннями сакрального мистецтва на сьогодні є пошук нових форм і збереження традицій іконопису.
Під час роботи наукової конференції для усіх учасників була цікавою частина, присвячена технологіям та кейсам цифрового збереження та віртуальної реставрації, віртуальних експозицій та виставок тощо. Одним із доповідачів, який зумів поділитись досвідом збереження історії за допомогою цифровізації став Антон Шинкарук, кандидат політичних наук, доцент кафедри менеджменту та публічного управління Національного університету водного господарства та природокористування, співзасновник ГС «Центр цифрової історії». Він у своїй доповіді «Memory Savers: досвід реалізації проекту з запровадження цифрових способів збереження публічної історії в умовах війни» поділився з учасниками заходу тим досвідом, якого вдалося здобути за час участі в проекті Memory Savers та представив проект зі створення 3D-моделей колекції сакрального мистецтва Рівненського обласного краєзнавчого музею, 73 предмети якого наразі представлено на міжнародній платформі Sketchfab.
Продовжила роботу наукової онлайн конференції Алла Дмитренко, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки; наукова співробітниця відділу мистецтвознавства і фольклористики Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. У своїй доповіді «Ідеальна мета атрибуції культурних цінностей» пані Алла висвітлила суть атрибуції, її традиційне і сучасне бачення та місце в системі музейної роботи і антикварного ринку.
Робота заходу продовжилась виступом Ірини Дубницької, головної зберігачки фондів Державного історико-архітектурного заповідника м. Бережани з доповіддю «Збереження та популяризація сакральних пам'яток із фондів Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани», яка поділилась з учасниками тими заходами по збереженню сакральних пам’яток, що практикуються ДІАЗ м. Бережани протягом останніх років.
Не залишила байдужими учасників наукової конференції доповідь студентки 4 курсу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Анастасії Стецюк. У своїй доповіді на тему «Одиночні інгумаційні поховання висоцької культури» пані Анастасії вдалось розкрити особливості одиночних інгумаційних поховань висоцької культури за рахунок знайдених матеріалів Тернопільської та Львівської областей, охарактеризувати основні підтипи зазначеного виду поховань
Наступним був виступ настоятеля Спасо-Преображенської церкви с. Залужжя отця Михайла Найка на тему: «Реставраційні та консерваційні заходи внутрішнього оздоблення Спасо-Преображенської церкви 1600 р. с. Залужжя», під час якого пан отець зазначив, що парафіяни даної святині докладають максимум зусиль, щоб зберегти автентичний вигляд внутрішнього оздоблення давньої святині.
Продовжила роботу конференції Любов Льода, молодша наукова співробітниця Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника з доповіддю «Рукописні Ірмологіони з Бібліотеки НТШ: збереження, реставрація, консервація». Пані Любов розкрила питання дослідження фізичного стану збереження нотних ірмологіонів з рукописної колекції Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка, висвітлила причини пошкодження документів, способи дослідження та основні показники для характеристики стану збереження рукописів, а також розкрила заходи для забезпечення та покращення експлуатаційних властивостей рукописних книг.
Краєзнавчий напрямок наукової конференції вдалося розкрити наступним доповідачам. Зокрема начальник відділу туризму та охорони культурної спадщини Збаразької міської ради Руслан Підставка виголосив доповідь про історію сакральної пам’ятки с. Чумалі Збаразької міської територіальної громади Тернопільського району, визначивши окремі пам’ятки сакрального мистецтва в встановив їх роль у туристичній привабливості реґіону у своїй доповіді на тему: «Сакральне мистецтво, як один з чинників туристичної привабливості краю (на прикладі чудотворної ікони "Богородиці Одигітрії" церкви Положення Ризи Пресвятої Богородиці у Влахернському Храмі с. Чумалі Збаразької громади)».
Тетяна Федорів, головний спеціаліст відділу туризму та охорони культурної спадщини Управління економіки та залучення інвестицій Збаразької міської ради у своїй доповіді «Єврейський цвинтар як об'єкт ностальгічного туризму та джерело» теж торкнулася теми краєзнавства і завдяки виступу пані Тетяни учасникам наукового заходу вдалося розширити поняття про сакральне мистецтво у різних проявах та релігійних напрямках, в тому числі в єврейському.
Про історію духовних осередків князів Острозьких – Дубенських монастирів була наступна доповідь «Сакральне мистецтво монастирів м. Дубна: археологічний матеріал», підготовлена та виголошена студентом Національного університету «Острозька академія» Назарієм Іваховим. Пану Назарію у своїй доповіді вдалося здійснити загальний огляд матеріалів археологічних розкопок монастирів м. Дубно, зосередивши увагу на сакральному мистецтві та предметах християнського благочестя досліджуваних об’єктів на прикладі знайдених натільних та наперсних хрестів.
Наступним був виступ завідувачки відділу з основного виду діяльності – виконуючої обов’язки директора музею Богдана Лепкого, м. Бережани Наталії Стрілець з доповіддю «Виставкові мистецькі проєкти музею Богдана Лепкого як засіб комунікації з відвідувачами».
Своїми дослідженнями на тему: «Свята Параскева в українській гравюрі (зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького)» з усіма присутніми поділилась завідувачка відділу графіки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького Марія Цимбаліста.
Про роль та внесок львівських учених Данила Фіголя та Любові Сухої у збереження та формування фонду художніх виробів з металу, народних музичних інструментів, писанок та дитячої народної іграшки у Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові доповіла кандидатка історичних наук, молодша наукова співробітниця відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Мар’яна Цуркан.
Завершальною доповіддю наукової конференції був виступ Тараса Якимчука, бакалавра історії та археології, магістранта Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, старшого наукового співробітника відділу охорони та наукових досліджень пам'яток археології Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини. Пану Тарасу у своїй доповіді «Археологічні дослідження М.О. Ягодинської 1984-2000 рр. та їх роль у формуванні фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею» вдалося продемонструвати внесок Марини Ягодинської у комплектування фондів вищезазначеного музею та встановити, що в ході досліджень у фонди потрапляли матеріали багатьох періодів від енеоліту до давньоруського часу.
В роботі наукової конференції також приймали участь наукові співробітники Національного заповідника «Замки Тернопілля».
З заключним словом до усіх присутніх звернулася Світлана Байталюк, директорка департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації.
В процесі роботи наукової конференції велися дискусії, в результаті яких піднімалися питання, що потребують додаткових досліджень. За результатами представлених доповідей та загальної дискусії учасниками конференції було запропоновано надалі розвивати спільну наукову діяльність між закладами охорони культурної спадщини України, в тому числі і сакральної, для ще глибшого і детальнішого вивчення історії функціонування та особливостей рухомих і нерухомих пам’яток. Основну увагу більшість доповідачів акцентували на збереженні сакрального мистецтва в умовах війни, цифровізації історичних пам’яток, створенні віртуальних музеїв та майданчиків, що є дуже актуальним в наш час.
Марія Довгаль
молодша наукова співробітниця
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net