Відбулася наукова конференція на тему: «Консервація та реставрація як основні етапи в організації зберігання музейних експонатів»
20 жовтня 2022 року у Збаразькому замку відбулася наукова онлайн-конференція на тему: «Консервація та реставрація як основні етапи в організації зберігання музейних експонатів».
Розпочала роботу конференції та звернулася з вітальним словом до учасників директорка департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Байталюк Світлана Анатоліївна, яка відзначила важливість реставраційної, консерваційної та науково-дослідницької роботи для збереження культурної спадщини, особливо у воєнний час, коли загроза знищення культурної спадщини нависла над Україною.
Пленарне засідання розпочав доктор історичних наук, старший зберігач фондів відділу «Музей грошей» департаменту комунікацій та фінансової обізнаності Національного Банку України з доповіддю на тему: «Реставрація та консервація колекції зброї Давньої Русі – підвищення експозиційного потенціалу музею», у якій йшлося про здійснення колективом відділу «Музей грошей» Національного банку України реставрації та консервації колекції предметів зброї часів Давньої Русі з метою не лише повернення до життя та збереження фондових одиниць зберігання, а і підвищення експозиційного потенціалу музею – наглядної демонстрації відвідувачам розвитку торгівлі в давньому Києві.
Продовжив роботу пленарного засідання художник-реставратор станкового олійного живопису І-ї категорії КЗ ЛОР Львівського історичного музею Буньо Юрій Степанович з темою доповіді «Повернення з небуття: «Портрет чоловіка з монетами» невідомого художника ХІХ ст.». У своїй доповіді реставратор розповів про дослідження та процес реставрації живописного полотна із зображенням Короля Яна ІІІ Собеського. Після проведення рентген дослідження твору виявлено зображення портрету чоловіка в одежі стилю «ампір» з розворотом тіла в праву сторону та зміною рисунку на обличчі портретованого. Згідно із затвердженою на засіданні науково-реставраційної ради КЗ ЛОР Львівського історичного музею програмою виконано ряд консерваційно-реставраційних заходів та зняття пізніших записів з поверхні авторського малярства.
Продовжилась робота конференції виступом Білецької-Зварич Мирослави Василівни, художниці-реставраторки вищої категорії, завідувачки науково-дослідного реставраційного відділу Львівської філії Національого науково-дослідного реставраційного центру України. У своїй доповіді пані Мирослава розповіла про співпрацю Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України з музеями Тернопільщини, метою якої було обстеження, консервація і збереження музейних цінностей в умовах воєнного стану. Ініціативна група з реставраторів відвідувала музейні заклади Тернопільщини, проводила нагальні консерваційні заходи та надавали рекомендації для подальшого зберігання музейних цінностей.
Наступним доповідачем була Філевич Наталія Василівна, директорка благодійного фонду Нагірних, член міжнародної організації музеїв ICOM з темою доповіді «Досвід організації фондової роботи на прикладі діяльності видатного українського музейника Бориса Возницького». У даній доповіді науковця розповіла про становлення Бориса Возницького як мистецтвознавця, його принципи та шляхи формування музейних збірок у Львівській національній галереї мистецтв.
Продовжили роботу конференції Виноградська Галина Михайлівна, завідувачка сектору обліку, Надопта Андріана Василівна, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця та Теслюк Валентина Миколаївна, завідувачка сектору фондів МЕХП Інституту народознавства НАН України з доповідями «Килими з майстерні В. Федоровича у фондовій збірці Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України: опрацювання та популяризація», «Історія формування колекції скринь Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України» та «Історія формування колекції писанок Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України» відповідно. У даних доповідях розкрито шляхи формування збірок, особливості колекцій.
Наступна доповідь на тему: «Консерваційно-реставраційна діяльність в Львівській національній науковій бібліотеці імені В.Стефаника» пролунала від Дзендзелюк Лесі Степанівни, завідувачки відділом реставрації та консервації рідкісних видань Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Під час якої доповідачка розповіла про основні заходи для контролю режиму і підтримки належного стану зберігання друкованих видань, особливо стародруків. Повідомила про основні загрози, які можуть виникнути у фондосховищах зберігання книг та документів та шляхи їх подолання.
Бондар Руслан Віталійович, молодший науковий співробітник Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка виступив з доповіддю «Втрачене, знайдене, відновлене», у якій розкриті методи реставрації експонатів групи графіки на прикладі графічного твору, який датується 80-ми роками ХХ століття. Складність реставрації полягала у тому, що в цей період папір був досить низької якості, і він складно піддається реставрації. Але це також демонструє і те, що навіть на неякісних матеріалах можуть бути мистецькі твори, які варті збереження для наступних поколінь.
Мірошниченко-Гусак Людмила Андріївна, кандидатка історичних наук, завідувачка науково-експозиційного відділу етнографії та народних промислів Волині Волинського краєзнавчого музею та Чибирак Світлана Вікторівна, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки продовжили тему реставрації своєю доповіддю «Професійна поведінка консерватора-реставратора згідно міжнародних документів та етичних кодексів», у якій було проаналізовано ключові міжнародні документи, що регулюють діяльність консерваторів та реставраторів; окреслено основні етичні норми, якими вони керуються щодо пам’ятки, суспільства та замовника; висвітлено роль цих професіоналів у процесі збереження культурної спадщини.
У наступній доповіді на тему: «Мандрівний виставковий проект «Вишивка Залозецького краю» - як інструмент популяризації української культури в умовах воєнного стану» Ільчишин Василь Васильович, директор Залозецького краєзнавчого музею, викладач кафедри історії та методики навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, розповів про формування збірки вишиваних сорочок та рушників у фондах Залозецького краєзнавчого музею, створення виставки, яка була представлена у музеях Тернопільщини та Львівщини.
Дмитренко Алла Адамівна, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки у доповіді «Етнографічна збірка із Кременеччини у Волинському музеї: особливості формування та основні атрибутивні ознаки». На основі Інвентарної книги етнографічного відділу Волинського музею висвітлюються шляхи формування етнографічної збірки з Кременеччини та основні атрибутивні ознаки предметів (назви, розміри, форми, колір, особливості орнаментування). Відзначається, що більшість предметів складали гончарні пристосування і посуд, а також дитячі іграшки, окремі елементи одягу та ін.
Продовжив роботу конференції Сірий Руслан Богданович, головний зберігач фондів Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, м. Львів з темою доповіді «Методи і доступ до новітньої системи наукової інвентаризації», у якій мова йшла про оцифрування музейних колекцій та ведення фондової документації у програмі електронного обліку Fotoware.
Наступна доповідачка Сіра Олена Леонідівна, художниця-реставраторка 2 категорії у Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, м. Львів. У доповіді на тему: «Завдання сьогодення у реставрації. Вплив оцифрування на ведення документації (на базі колекції Львів Скансен)» доповідачка повідомила про переваги ведення реставраційної документації у програмі електронного обліку Fotoware та процес реставрації вишиваної церковної подушечки з групи музейної збірки «Тканини».
Порохняк Вікторія Романівна, головна зберігача фондів Бережанського краєзнавчого музею Бережанської міської ради Тернопільської області виступила з доповіддю на тему: «Фонди Бережанського краєзнавчого музею в умовах воєнного стану», у якій йшлося про те, що сьогодні Бережанський краєзнавчий музей – складний багато функціональний організм, у якому тісно пов’язана наукова, фондова, експозиційна та просвітницька робота. У багатогранній діяльності установи першорядне місце належить фондовій роботі, яка включає комплектування, облік, зберігання, наукову обробку та реставрацію музейних цінностей.
Наступна доповідачка Кукса Надія Василівна, завідувачка відділу «Суботівський історичний музей» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» у своїй доповіді «Рукописне Євангеліє межі ХVІ - ХVIІ століття із храму Успіння Пресвятої Богородиці у Чигирині» розповіла про рукописне Євангеліє кінця ХVІ -початку ХVIІ ст. яке є однією з перших відомих на сьогодні згадок про існування в цей час одного із найдавніших храмів Чигирина – церкви в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці.
У своїй доповіді «Роль заходів з нагоди відзначення річниці Берестецької битви у розвитку подієвого туризму» Карпюк Аліна Віталіївна, кандидатка історичних наук, старша викладачка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки звертає увагу на роль археологічних джерел з наукового доробку Свєшнікова І. К., які присвячені козацькій тематиці та складають експозицію Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви». Доповідачка описала заходи періоду 2016–2022 рр. з нагоди вшанування пам’яті, загиблих під час Берестецької битви, як вид подієвого туризму.
З інформацією щодо конкретних «кроків» Тернопільського обласного краєзнавчого музею, спрямованих забезпечити подальше збереження рідкісних артефактів культурної спадщини виступив Костюк Степан Володимирович, завідувач науково-методичного відділу Тернопільського обласного краєзнавчого музею, голова Тернопільської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Тема його доповіді «Консерваційно-реставраційні заходи Тернопільського обласного краєзнавчого музею 2019 – 2022 років».
Наступною із доповіддю на тему: «Архітектурні деталі з фондової збірки НІАЗ «Кам’янець»» виступила Грузер Ірина Алімівна, старша наукова співробітниця Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». У презентації проаналізовано і класифіковано музейні предмети з групи «Архітектурні деталі» з фондової збірки НІАЗ «Кам’янець».
Адамович Наталія Василівна, в.о. головної зберігачки фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля» презентувала свою доповідь «Роль і значення світильників та підсвічників у храмовому просторі (на прикладі фондової колекції Національного заповідника «Замки Тернопілля», у якій представлений огляд колекції підсвічників, лампадок, панікадил та інших приладів, які несуть світло у внутрішньому просторі храму.
Наукова співробітниця Брегін Оксана Богданівна НЗ «Замки Тернопілля» виступила із доповіддю «Колекція «Нумізматики» із фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля»», в якій проаналізувала музейне зібрання колекції «Нумізматика» НЗ «Замки Тернопілля» і розглянула історію грошового обігу на теренах України і в цілому, висвітлила важливі етапи розвою цієї царини мистецтва. Особливу увагу доповідачка приділила історії розвитку українських грошей періоду національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
Наукова співробітниця НЗ «Замки Тернопілля» Майба Ірина Богданівна у своїй доповіді «Колекція меблів з фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля»» охарактеризувала колекцію меблів з фондів НЗ «ЗТ», особливості збереження різних типів меблів, виділила кращі зразки меблярства та особливості їх реставрації.
Ганусевич Наталя Зигмундівна, молодша наукова співробітниця НЗ «Замки Тернопілля» у своїй доповіді «Комплектування і атрибуція колекції «Стародруки» у фондах Національного заповідника «Замки Тернопілля»» розповіла про збереження стародруків та інших книжкових пам’яток, як важливий аспект фондової роботи, їх наукове дослідження та атрибуцію на прикладі книг, що знаходяться у фондовій колекції Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Про історію розвитку плетіння, процес заготівлі, типологію виробів соломи, лози і рогози, комплектування та атрибуцію фондової колекції Національного заповідника «Замки Тернопілля» виступила Пришляк Оксана Богданівна, молодша наукова співробітниця Національного заповідника «Замки Тернопілля». Її тема - «Комплектування та атрибуція етноколекції «Вироби з лози, рогози і соломи» у фондовій збірці Національного заповідника «Замки Тернопілля»».
Наступною свою доповідь «Колекція літургійного вишиття з фондів Національного заповідника «Замки Тернопілля»» презентувала молодша наукова співробітниця Національного заповідника «Замки Тернопілля» Цвях Наталя Василівна. У своїй доповіді охарактеризувала фондові колекції «Хоругв» та «Священничого одягу», виділила кращі зразки серед вишиваних хоругв і священничого одягу, здійснила їх опис та атрибуцію.
Про особливості сакральної дерев’яної скульптури XVII-XVIII ст. та відомого скульптора Антона Осінського, який творив по всій Галичині і навіть Волині, працював у містах Збаражі, Бучачі, Львов і був відомим навіть у Польщі, розповіла у своїй доповіді «Колекція сакральної скульптури у експозиції Національного заповідника «Замки Тернопілля»» Серемуля Тетяна Володимирівна, наукова співробітниця Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Шиян Любов Миколаївна, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Національного заповідника «Замки Тернопілля» Вишнівецького відділу презентувала свою доповідь: «Збірки Вишневецького палацу у фондах Київських музеїв» , у якій розповіла про цінності палацу князів Вишневецьких, що знаходяться за його межами, зокрема, у фондах Київських музеїв.
Завершальною була презентація головної зберігачки фондів НЗ «ЗТ» Скоропляс Наталії Іванівни в якій доповідачкою було розглянуто основні теоретичні засади міжнародного та вітчизняного законодавства щодо питань консервації та реставрації культурної спадщини, визначено головні міжнародні організації по реалізації даних питань, зміст понять «реставрація» та «консервація» та їх значення в збереженні музейного фонду України.
В процесі роботи наукової конференції «Консервація та реставрація як основні етапи в організації зберігання музейних експонатів» велися дискусії та були задані додаткові питання фахівцям щодо покращення умов зберігання та обліку пам’яток, проведення консерваційних заходів в умовах надзвичайного та воєнного станів. Це наштовхнуло учасників до подальшої дослідницької роботи.
Підготували:
В.о. головної зберігачки фондів
Н.В. Адамович
молодша наукова співробітниця
фондового відділу
О.Б. Пришляк
+38(03550)2 42 47
zapovidnik_zbarazh@ukr.net