КОЛЕКЦІЯ ПАМ’ЯТОК ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ФОНДАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ»

• Опублікував: Admin
• Переглядів: 2226

Формування археологічної колекції Національного заповідника «Замки Тернопілля» розпочиналося ще до створення Збаразького Державного історико-архітектурного заповідника (січень 1994 р.), як результат археологічних розвідок та розкопок проведених на територіях Збаразького району. Матеріали та звіти проведених розкопок знаходяться у фондах заповідника, саме вони заклали початок археологічної колекції, частиною якої є зразки черняхівської культури. Зокрема, це розкопки в урочищі Мшани (черняхівське поселення) біля с. Кобилля Збаразького району в 1991 р., розкопки черняхівсько-вельбарського поселення біля с. Кобилля в 1992 р. та наступні дослідження цієї пам’ятки.

Починаючи з 2007 р. значно активізується співпраця з Дочірнім підприємством «Подільська археологія» Охоронної археологічної служби України в Тернопільській області на чолі з Богданом Строценем. В результаті, до фондів Національного заповідника надійшли не лише матеріали археологічних розвідок Збаража і його околиць смт.Вишнівця, Скалата, Чорткова, Теребовлі, Кременця, Ланівців, Тернополя, Бережан, Зборівського та Підволочиського районів. Як наслідок, у фондах накопичилась величезна кількість матеріалів польових досліджень. Зі знахідок, зібраних протягом існування заповідника, сформована археологічна колекція, окремою групою якої є матеріали черняхівської культури.

Найяскравішою культурою не лише України, а й усієї Східної Європи римського часу є черняхівська. Вона охоплює величезну територію, що включає більшу частину сучасної України (за винятком північних районів у лісовій зоні та степових областей Лівобережжя). Черняхівську культуру датують серединою ІІІ — першою половиною V ст. н. е. Її формування, на думку більшості дослідників, відбувалося у західних регіонах України і в Молдові у першій половині III ст. [3, с. 180]. Археолог, дослідник черняхівської культури, Богдан Строцень розширює межі існування, датує її II-VI ст. [24, с. 143].

До археологічних джерел, що стосуються Тернопільщини відносяться матеріали археологічних досліджень, які зберігаються у фондах краєзнавчих музеїв краю, а також у фондах Національного заповідника «Замки Тернопілля» в м. Збараж. Невичерпним джерелом цих матеріалів є археологічні пам’ятки території, частина з яких досліджена чи ще досліджується археологічними експедиціями. Значно поповнилася історіографія археологічного дослідження Збаражчини протягом 80–90-х рр. ХХ ст. Результати власних наукових досліджень, видані М. Бандрівським [1, с. 143], О. Ситником, О. Петровським [7], Б. Строценем [24], М. Ягодинською, науковим співробітником В. Данилейком [5, с. 122], значно збагатили знання про давнє минуле краю. Заслуговує на увагу огляд історії археологічних досліджень Тернопільщини Богдана Строценя в монографії “Археологія Тернопільщини”, а також узагальнене та систематизоване дослідження наукового співробітника заповідника Володимира Данилейка «Історія досліджень археологічних пам’яток Збаразького району Тернопільщини». Щодо історії досліджень матеріалів черняхівської культури, які знаходяться у фондах заповідника «Замки Тернопілля», то варто зазначити, що основна інформація черпається зі звітів польових експедицій, досліджень археологів та науковців, інвентарних описів знахідок археологічних досліджень та безпосередньо оригінальних зразків археологічної колекції.

Для початку розглянемо перші археологічні експедиції, знахідки із яких стали першоосновою формування археологічної колекції, загалом та групи матеріалів черняхівської культури, зокрема.

Черняхівське поселення біля с. Кобилля ( ур. Мшана) Збаразького району на Тернопіллі відкрито місцевим краєзнавцем Дмитром Петровичем Гаврищаком на початку 60-х років, а у 1991 р. його обстежив археолог Богдан Строцень. Згідно «Звіту про розкопки черняхівського поселення біля с. Кобилля» серед знахідок найбільше зустрічається гончарної кераміки – вінчиків, денець, орнаментованих та неорнаментованих стінок [6]. В окремих випадках у гончарних вінчиках простежується традиції ліпних форм. В тісті обох груп є домішки піску і тільки в кількох ліпних фрагментах – жорства. Виходячи з аналізу матеріалу дослідник припускає, що поселення могло функціонувати десь наприкінці ІІІ – поч. IV ст.

Протягом червня-липня 1993 р. експедицією Тернопільського краєзнавчого музею під керівництвом Строценя Б.С. було продовжено проведення розкопок черняхівсько-вельбарського поселення біля с. Кобилля Збаразького району. За час розкопок у 1993 р. розкрито 284 кв.м. площі. Дообстежено споруду №3, частково розкопану у  1992 р. Згідно археологічного звіту: «Споруда №3 – двокамерне житло (10х5 м.). Житло опалювалося вогнищем, розташовувалося майже в центрі, біля нього кам’яна вимостка. Описана споруда найбагатша на знахідки. Тут знайдено 34 ліпних вінчики, 4 ліпних профілі, одна повністю збережена ліпна миска, 17 гончарних вінчиків, 6 ліпних орнаментованих стінок, 2 гончарні, 18 денець серед яких 10 гончарних [8, с. 8]. Серед знахідок велика кількість крем’яних предметів, а також металу – спинка залізної фібули, залізний ніж,кільце до коси, завіси [8, с. 8]». Дані знахідки були передані у Збаразький краєзнавчий музей, де пізніше стали частиною археологічних фондів ДІАЗу. Звідси походить одна мініатюрна ліпна посудина, а також 10 залізних предметів: ножі, лезо, черенок ножа, гачок, наконечник стріли, двопластинчаста бронзова фібула.

У 1995 р. продовжувалися розкопки поселення у с. Кобилля під керівництвом археолога Богдана Строценя. Загалом матеріали досліджень даної пам’ятки дають можливість розширити її датування. Ліпна кераміка виявлена у 1991-1995 рр., за формою, тістом, способом обробки поверхні характерна для вельбарської культури, а гончарна для – черняхівської [23, с. 255]. Таким чином, можна стверджувати, що цю пам’ятку залишило германське поселення, яке також брало участь у формуванні черняхівської культури. Крім того, враховуючи великі розміри поселення на території поширення черняхівської культури таких пам’яток відомо сім, дослідник припускає, що Кобилля було племінним центром [23, с. 255].

Подальші надходження археологічних матеріалів періоду черняхівської культури у фонди Національного заповідника «Замки Тернопілля» значно активізуються після 2007 р. Саме тоді розпочинається співпраця з археологічною службою Тернопільщини «Подільською археологією». В результаті археологічних розкопок у фонди була передана велика кількість артефактів даного періоду, про що свідчать інвентарні описи матеріалів археологічних розкопок на території Тернопільщини.

Нижче звернемо увагу на географію археологічних досліджень, які стали вагомим доповненням археологічної колекції зразків черняхівської культури. Щодо матеріалів даного періоду, то згідно інвентарних описів зразки були знайдені на таких пам’ятках археології: Дарахів-2009, с. Біла, м. Теребовля, на території Підволочиського району (Городиця ІІ, Городиця ІІІ, Остап’є), розкопок 2011 р. – Гиновичі –І, Теребовля-Х, 2012 р.– Мильне-V.

Дослідження пам’ятки археології у с. Дарахів проведено в 2009 р. археологічною службою «Подільська археологія», згідно інвентарного опису матеріалів [14], виявлено знахідки періоду Черняхівської культури ІІІ-ІV ст. н.е. Основу даних зразків черняхівської культури складали фрагменти кераміки виготовлені на гончарному крузі: фрагменти вінця посудин-7, денця посудин, серед яких і орнаментовані нарізними лініями зразки - 6, фрагмент придонної частини посудини, відбійник, фрагмент стінок посуду. Цього ж року ДП «Подільська археологія» досліджено пам’ятку археології у с. Біла Тернопільської області, звідки були передані зразки черняхівської культури – гончарний горщик-урна (АК-496) – поверхня гладка, сіро-коричнева, знайдено при археологічних розкопках в с. Біла [14]. Ваза триручна (АК-498) – поверхня чорного кольору, внутрішня та зовнішня сторна орнаментована (с. Дарахів). Дані предмети зберігаються у фондах заповідника.

Інвентарний опис матеріалів з досліджень історичної частини м. Теребовля по вул. князя Василька, 146 [15]. Загалом у результаті цих розкопок у фонди заповідника передано 160 знахідок, серед яких є зразки періоду черняхівської культури. Дані зразки обліковано і занесено в основний фонд заповідника, а саме: черпак, пряслице, горщик біконічний, горщик орнаментований (АК-552) – склеєний з фрагментів, поверхня гладка сіро-коричневого кольору.

Інвентарний список знахідок розкопок на території Підволочиського району [16]. Серед них зразки черняхівської культури – фрагменти вінця посудин, денця посудин, фрагменти стінок посудин (ліпні). Зокрема знахідки передані з розкопок біля с. Городиця – Городиця ІІ та Городиця ІІІ – фрагменти посудин, вінця, денця, кружальна кераміка. Передано також зразки кераміки даного періоду з с. Остап’є (2009 р.) – фрагменти денця, вінця посудин, кружальна кераміка.

Інветарний список знахідок з розвідок на території Збаразького та Лановецького районів за 2010 р. Поселення Хоми І (22 знахідки періоду черняхівської культури) [12]. Серед цих матеріалів до основного фонду не віднесно ніяких зразків, вони не обліковані у фондових книгах, але зберігаються у фондосховищах окремими колекціями польових археологічних досліджень: стінки посудини, вінця горщика з проколами, денця і стінки горщика, стінки миски, крем’яні пластини, відбійники.

Інветарний опис археологічних матеріалів з пам’ятки Теребавля-Х-2011 р., вул. кн. Василька 7 [15]. Загальна кількість експонатів 84 одиниці, серед них: фрагменти вінця та денця посудин, фрагменти сковорідки, стінки посудин. До основного фонду віднесено 16 знахідок, серед яких зразки черняхівської культури. Інвентарний опис з дослідження пам’ятки археології Гиновичі –І -2011 р. [17]. Всього 1882 одиниці знахідок пізнього палеоліту, трипільської культури є зразки періоду черняхівської культури. Основу їх складають фрагменти кераміки – вінця, денця посудин, пряслиця.

Інвентарний опис матеріалів з досліджень пам’ятки археології в с. Мильне Зборівського району Тернопільської області. Мильне V-2012 р. [18]. Загалом 26 одиниць знахідок, серед них Черняхівської культури: фрагменти стінки –11 од., фрагменти вінця – 8 од., денця – 3 од.; До основного фонду віднесено зразки Черняхівської культури: фібула, голка, миска, кістяні гребені.

Археологічна колекція Національного Заповідника «Замки Тернопілля» налічує значну кількість, згідно вищезгаданих інвентарних описів, матеріалів черняхівської культури, а також окремі знахідки передані до основного та науково-допоміжного фонду. Так, серед основного фонду є більше 60 одиниць зразків черняхівського періоду. Черняхівська культура у фондах Національного заповідника «Замки Тернопілля» представлена, в основному, знахідками, що передавались після дослідження археологічних пам’яток археологами Богданом Строценем та Мариною Ягодинською, які занесені до основного фонду археологічної колекції, а також великою кількістю артефактів (більше 1 тис. од.), облікованих лише інвентарними описами та зберігаються окремими колекціями польових археологічних досліджень.

Якщо говорити про археологічну колекцію черняхівської культури у фондах заповідника, то усі матеріали можна розділити на декілька видів за матеріалом виробу: кераміка, камінь (кремінь), метал, кістка та скло (скляні намистини). Серед знахідок черняхівської культури переважає – кераміка. Основна частина це ліпний та кружальний посуд столового, господарського, а також обрядового використання. До прикладу (з фондів НЗ «Замки Тернопілля»): зразки горщиків (3 од.) 2 темно-коричневого кольору (АК-727, АК-729), 1 чорного (АК-728). Поверхня горщиків гладка, місцями підлощена. Також зразки кераміки у фондах заповідника доповнюють: черпак (АК-554) – склеєний з фрагментів, поверхня сіро-коричневого кольору (м. Теребовля); миска ІІ- V ст.(АК-793) – поверхня гладка, сіро-чорного кольору. Цікавими є великі біконічні горщики (АК-552, АК-553), горщик-урна (АК-496, с. Біла Тернопільський р-н.) – амфороподібної форми, склеєна з фрагментів, поверхня світло-коричневого кольору, згладжена. Характерними і типовими знахідками даного періоду є пряслице (АК-551) представлені у всіх польових колекціях. Вироби з глини становлять велику та досить виразну частину зібрання. В цій групі представлено найбільше індивідуальних знахідок.

Серед металевих виробів переважають залізні (цвяхи, ножі, голки, серпи, фрагменти паліїв, різноманітні металеві пластини та ін.), бронзових менше, представлені вони фібулами (застібками для одягу), що були поширені серед черняхівських поселень. Саме бронзові фібули є найбільш репрезентативними зразками із групи металу даної колекції. Так, зразками є: чотири металеві фібули (АК-721, АК-723, АК-794, АК-795), голка (АК-796). Також, варто відзначити, і поодинокі знахідки фібул черняхівського періоду, що передані у фонди науковими співробітниками заповідника Данилейком В.М. та Федорів Т.І. знайдені у с. Зарубинці Збаразького району.

Продукція з кісток тварин досить різноманітна – голки, проколки, лощила. Оригінальними є знахідки кістяних виробів з Мильного-V. Зразки: гребінь кістяний (АК-722) – складається з двох частин скріплених п’ятьма бронзовими цвяхами, поверхня гладка. Гребінь кістяний з орнаментом (АК-720) – поверхня світло-коричневого кольору, гладка, оздоблена лінійно-крапковим орнаментом. На характерні риси орнаментації кістяних гребенів черняхівської культури звертав увагу І. Винокур. Він висловив припущення, що солярний орнамент з дванадцяти концентричних кружечків мав магічний сенс і символізував кількість місяців у році. Наявність на гребенях великих і маленьких кружечків дослідник також пов’язав з віруваннями, вважаючи, що вони символізують небесні світила [3, с. 127]. Також є зразки скляних намистин, що використовувались як прикраси (АК-724, АК-725, АК-726).

Серед знахідок виробів із каменю, найбільш поширеними зразками у колекції є кам’яні бруски для заточування. Переважно усі вони темно-сірого кольору, камінь – пісковик, деякі зі слідами використання, припускають, що їх використовували для заточування голок чи інших виробів з металу (зразки: А-113, А-196, А-198, А-199, А-200).

Наступні знахідки матеріалів черняхівської культури, передані у фонди заповідника із досліджень пам’ятки археології с. Лісові Гринівці Хмельницького р-н. Хмельницької області у 2011 р. [19]. Дані матеріали у 2020 р. були передані Державним підприємством «Науково-дослідний центр Охоронна археологічна служба України» інституту археології НАН України. Серед переданих матеріалів дуже цікаві та археологічно цілі знахідки. Їх основу, як і зазвичай, складає кераміка – горщики, миска, кубки, глечики з ручкою. Знахідки скляних виробів представлені намистинами синього кольору, скляними кубками; металеві - залізні литі пряжки, втульчаста сокира, двопластинчасті фібули (мідні сплави).

Характерними для черняхівської культури є кістяні вироби, які представлені на дослідженій пам’ятці гребенем жовто-коричневого кольору, неорнаментований та кістяним гольником, що використовувався для зберігання голок, має вигляд трубчастої кістки з отвором в середині. Про зв’язки з Римською імперією свідчить наявність у могильнику скляних виробів, а саме двох кубків. Скляний кубок (чаша) є не лише унікальним експонатом, а й одним з найцікавіших виробів періоду черняхівської культури на території України. Виготовлений з тонкого скла. Що цікаво - кубок не має ніжки, тобто поставити його неможливо, овальної форми світло-коричневого кольору з відшліфованим по всій поверхні візерунком – кружальцями (АК-978).

Основна частина археологічних матеріалів періоду черняхівської культури, що знаходяться у фондах Національного заповідника «Замки Тернопілля» надійшли в результаті розкопок, які проводилися у 1992-1995 рр. поблизу с. Кобилля, а також з 2007 р. коли значно активізується співпраці з дочірнім підприємством ОАСУ «Подільська Археологія». Саме у період з 2009-2012 рр. завдяки археологічним розкопкам «Подільської археології» на чолі з Строценем Богданом Степановичем фонди заповідника поповнились зразками черняхівської культури з поселень Мильне І-а, V, Дарахів, с. Біла, Зеленче V,та інших пам’яток археології. Особливо цікавими є останні надходження, що були передані в результаті дослідження могильника у с. Лісові Гринівці Хмельницької області. Такий великий, накопичений протягом тривалого часу, археологічний матеріал вимагає професійного опрацювання, систематизації та дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бандрівський М. Пам’ятки ранньозалізного віку Північно-Західного Поділля / М. Бандрівський, О. Ситник– Збараж, 1994. – 143 с.
2. Бондаренко Г.В. Археологія і пам’яткознавство Волині: Історіографічний огляд (друга половина ХХ – початок ХХІ ст..) //Краєзнавство. – 2006. – № 1-4, –150-157 с.
3. Винокур І.  С.  Історія  і  культура  черняхівських  племен  Дністро-Дніпровського межиріччя II–V ст. н. е. – К., 1972. – 180 с.
4. Герета І.П. Нові пам’ятки черняхівської культури Західного Поділля // Тези доп. І повід. Тернопільської істор.-краєзн. Конф. –Тернопіль, 1990 – Ч. 1. - 56-59 с.
5. Данилейко В.М. Історія досліджень археологічних пам’яток Збаразького району Тернопільщини. // Історія музеєзнавства, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині, 122-133 с.
6. Звіт про розкопки черняхівського поселення біля с. Кобилля. Б.  Строцень, Тернопіль 1992 р.
7. Звіт про археологічні розкопки в околицях с. Кобилля (ур. Малі Кринички) Збаразького району Тернопільської області, Петровський О.М. Тернопіль, 1993р.
8. Звіт про розкопки черняхівсько-вельбарського поселення біля с. Кобилля у 1993 році, Строцень Б.С., Тернопіль 1994р.
9. Інвентарний опис знахідок дослідження Тернопільської області, 2007р.
10. Інвентарний опис матеріалів археологічних розвідок у Бережанському районі – Гиновичі І, 2008 р.
11. Інвентарний опис знахідок могильника Мильне І-а, 2009 р.
12. Інвентарний список знахідок з розвідок на території Збаразького та Ланівецького районів, 2010р.
13. Інвентарний опис матеріалів з розкопок поселення В. Глибочок-Х біля села В. Глибочок Тернопільського району, 2010р.
14. Інвентарний опис матеріалів з дослідження пам’ятки археології у с. Дарахів, 2009р.
15. Інвентарний опис матеріалів з дослідження історичної частини м. Теребовля по вул. кн.. Василька146, 2010р., вул.. Василька 7, 2011 р.
16. Інвентарний опис знахідок з досліджень на території Підволочиського району, 2010
17. Інвентарний список з дослідження пам’ятки археології Гиновичі-І, 2011
18. Інвентарний список матеріалів з дослідження пам’ятки археології в с. Мильне Зборівського р-н., 2012 р.
19. Інвентарний список матеріалів з дослідження пам’ятки археології в с. Лісові Гринівці Хмельницького р-н. Хмельницької області у 2011 році.
20. Ільчишин В.В. Звіт про пам’яткоохоронні дослідження в історичних частинах міст та розвідки на території Збаразького та Ланівецького районів Тернопільської області у 2008 році. – Тернопіль, 2008.
21. Петровський О.М. Звіт про археологічні розвідки в околицях с. Кобилля Збаразького району Тернопільської області. – Тернопіль, 1993. – 12 с.
22. Строцень Б. С. Звіт про пам’яткоохоронні дослідження (шурфування) в історичних частинах міст Тернопільської області та розвідки на території Тернопільської області. Тернопіль, 2007, - 54–56 с.
23. Строцень Б.С. Розкопки черняхівського поселення біля с. Кобилля у 1995 році // 20 lat archeologii w Maslomeczu. – Lublin, 1997,236–255 с.
24. Строцень Б. Черняхівська культура Західного Поділля. – Тернопіль, 2008.