Наукові дослідження

КОЛЕКЦІЯ ПАМ’ЯТОК ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ФОНДАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ»

У статі розглядається процес формування та поповнення археологічної колекції заповідника матеріалами черняхівської культури, розкрито історію дослідження деяких пам’яток даного періоду, проаналізовано та охарактеризовано зразки матеріалів черняхівської культури, що віднесені до основного музейного фонду та зберігаються у сховищах Національного заповідника «Замки Тернопілля».

Докладніше

КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ РАЇНИ МОГИЛЯНКИ КНЯГИНІ ВИШНЕВЕЦЬКОЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ОСВІТІ ТА КУЛЬТУРІ

У статті висвітлено життя та діяльність Раїни Могилянки княгині Вишнівецької, відомої меценатки XVII століття. Подано аналіз її культурно-освітньої та благодійної діяльності.

Докладніше

КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА В ЕКСПОЗИЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ»

У статті проаналізовано відображення українського козацтва і його героїки в експозиціях Національного заповідника «Замки Тернопілля». Описано творчі доробки на козацьку тематику художників Івана Яворського та Івана Бортника, а також дерев‘яні скульптури Володимира Лупійчука.

Докладніше

ТВОРЧА СПАДЩИНА ТАРАСА ЛЕВКІВА У ФОНДАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ»

У статті зроблено спробу аналізу частини творчої спадщини митця Тараса Левків – уродженця села Мала Березовиця Збаразького району, що представлена в експозиції Національного заповідника «Замки Тернопілля».

Докладніше

Вишневецький палацовий ансамбль як елемент європейських політичних практик XVIII ст.

У статті розглянуто нові методологічні підходи до відтворення змісту Вишневецького палацового ансамблю XVIII ст. з позицій європейських політичних практик.

Докладніше

КОЛЕКЦІЯ САКРАЛЬНОЇ СКУЛЬПТУРИ XVIIІ-XІX СТОЛІТТЯ У ФОНДАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ»

У статті розглянуто історію формування фондової колекції «Сакральна скульптура» Національного заповідника «Замки Тернопілля». Подано стислий опис експонатів колекції, а також проаналізовано їхній потенціал у виставковій роботі.

Докладніше

Особистість Владики Івана Прашка в історії Української греко-католицької церкви (1914-2001). Збірка речей Владики у Національному заповіднику «Замки Тернопілля»

У статті описано основні віхи життєвого шляху владики Івана Прашка, проаналізовано процес формування його як душпастира. Досліджено основні напрямки та особливості його діяльності в ролі священика, екзарха та правлячого єпарха УГКЦ в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.

Докладніше

Зображення святого Юрія в іконографії, гербі і скульптурі різних релігійних конфесій Збаражчини

Стяття присвячена постаті святого Юрія, описано його життєвий шлях, проаналізовано різні варіанти іконографічного зображення святого. А також наведено опис зображень великомученика Юрія в іконографії і скульптурі різних релігійних конфесій Збаражчини.

Докладніше

СВЯТИЙ ЮРІЙ У СИМВОЛІЦІ МІСТА ЗБАРАЖА

В даній роботі автор розглядає історію, приналежність та використання у геральдиці, сфрагістиці  та нумізматиці зображення святого Юрія. Проводиться аналіз походження зображення святого Юрія у гербі міста Збаража. Подано результати існуючих нумізматичних та геральдичних обстежень. Піднімається проблема недотримання геральдичних канонів при існуючих реконструкціях герба міста.

Докладніше

МОДЕРНА ЖИТЛОВА АРХІТЕКТУРА ЗБАРАЖА: ВІЛЛА СПЕЙСЕРА

В останні роки ХІХ століття – перші роки ХХ століття  пожвавлюється будівництво нових житлових будинків у місті. Будинок, який знаходиться у м. Збараж, Тернопільської обл., по вул. М. Грушевського 18, належить до пам'яток культурної спадщини місцевого значення. Був побудований власним коштом як житловий євреєм Шпайзером (Ніссоном Спайсером) 1885-1943рр. – ветеринаром Збаразького повіту.

Докладніше

ДМИТРІЙ ЄЖИ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ В ЗБАРАЗЬКІЙ ВІЙСЬКОВІЙ КАМПАНІЇ 1649 Р.

Традиційно, коли говоримо про важливі історичні дати та особистості, які з ними пов’язанні, зокрема, таку як збаразька кампанія 1649 р., то маємо на увазі вплив останніх на їх перебіг. Постать, про яку ітиме мова, навпаки сформувалася на тлі означених подій. Один з небагатьох волинських магнатів українського походження, найближчий родич двох королів, Міхала Корибута та Яна ІІІ Собеського, Димитрій Єжи Вишневецький зробив успішну кар’єру, став впливовою людиною другої половини XVII ст. у Речі Посполитій, був сенатором, великим коронним гетьманом.

Докладніше

ЯРЕМА ВИШНЕВЕЦЬКИЙ. ДО ПИТАННЯ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РОЛІ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

У даній статті подано коротку біографію Яреми Вишневецького. Висвітлено події в національно-визвольній війні і його роль в битві під Збаражем.

Докладніше

КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА У ТВОРАХ ЖИВОПИСУ ТА СКУЛЬПТУРИ НА ОСНОВІ ФОНДОВИХ ЗІБРАНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ

Дано коротку характеристику мистецьких творів живописців та скульпторів України на козацьку тематику у фондових збірках Національного заповідника «Замки Тернопілля». A brief description of the artistic works of Ukrainian painters and sculptors on сossack themes in the collections of the National Reserve "Castles of Ternopilia".

Докладніше

ПОДІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ ПІД ПРОВОДОМ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В ТВОРЧОСТІ ГЕНРІХА СЕНКЕВИЧА

В статті висвітлено історичні відомості галицького містечка Збараж під час легендарної облоги Збаража в липні 1649 року з польською шляхтою. Розглянуто історичні події Збаразької фортеці на заключному етапі національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького проти польського гніту. Чудове містечко Збараж Тернопільської області - одне з найзагадковіших та найпрекрасніших міст України. Воно було оспіване та описане в багатьох творах художньої літератури. Найяскравіше події облоги польського війська у Збаражі 1649 року описано в романі польського письменника Генріка Сенкевича «Вогнем та мечем».

Докладніше

ІСТОРІОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗБАРАЗЬКОЇ БИТВИ, 1649 РОКУ

Визначною пам'яткою історіописання ХІХ ст. стала "Історія Русів". На жаль, її авторство залишається нез'ясованим і до сьогодні. Більшість дослідників вважають, що твір був підготовлений наприкінці XVIII – початку XIX ст. Ймовірно також, що він пройшов кілька редакцій, останню – на початку ХІХ ст. "Історія Русів" значною мірою вплинула на подальший розвиток української історіографічного процесу, заклавши нову традицію – розглядати козацтво та його гетьманів як основну рушійну силу української історії, починаючи з XVI ст.

Докладніше